Шоста полоса

У цукровій галузі Рівненщини чергова криза місцевого масштабу. Місяць тому про зупинку виробництва оголосили на Оженинському цукрозаводі, що в Острозькому районі: власники (ЗАТ "НВП "Західцукор") заявили про нерентабельність виробництва. До цього зупинилися цукроварні в Мізочі та Шпанові Рівненської області. На черзі - припинення роботи Корецького цукрового заводу...
 
Завод - на брухт?

Оофіційно такий крок власники мотивують "відсутністю економічної вигоди виготовлення цукру". Свого часу ця цукроварня була великим підприємством і, бувало, наповнювала казну Корецького району на 90%. Тепер же під загрозою безробіття опинилися 400 працівників підприємства, адже за умови зупинки заводу на підприємстві залишаться працювати лише 30 осіб.

Акція протесту, влаштована місцевими соціалістами під стінами Корецької райради, мала на меті довести громаді, що нищити підприємство - велика помилка. Про проблеми цукрозаводу корецькі соціалісти дізналися не з чуток, а відчули їх, як кажуть, на власній шкірі, говорить учасник акції, колишній інженер-механік заводу соціаліст Ростислав ЛИСАК:

- Моя власна історія подібна до проблем сотень працівників підприємства. Через зупинку заводу довелося шукати іншу роботу, хоча до пенсії мені залишилося всього два роки. А що робити іншим, молодшим працівникам? Хіба їх усіх працевлаштує центр зайнятості?Але найгірше, що на заводі вже розпочався демонтаж технологічного обладнання. Дирекція підприємства запевняє, що обладнання морально застаріле, розповідає Ростислав Лисак. Виходить, у ринкових умовах власникові простіше пустити завод, який пропрацював 110 сезонів, на металобрухт?

Зупинка підприємства у нинішньому сезоні відобразилася і на місцевих аграріях: на Кореччині мало хто хоче сіяти цукровий буряк, адже збути солодкий корінь потім практично ніде. 300 гектарів, які планувалися під цукровий буряк, засіяли зерном ще восени минулого року. А колись, пригадують працівники заводу, сировину постачали аж з трьох областей - Рівненської, Хмельницької та Житомирської, тож потенціал у підприємства був неабиякий.

Нова депресивна зона?

Тому насамперед треба зупинити руйнування заводу й зберегти принаймні те, що вціліло, переконані корецькі соціалісти. Бо якщо підприємство таки ліквідують, то район може перетворитись на чергову депресивну економічну зону.

- Ми розуміємо об'єктивні причини, з яких закривається цукроварня, - говорить другий секретар Корецького райкому СПУ Віктор ДМИТРУК. - Але такі галузеві кризи є тимчасовим явищем, тому обладнання заводу ні в якому разі не повинно перетворитися на металобрухт. У будь-якому разі власники заводу не мають морального права робити все, що заманеться, заради тимчасового прибутку, - упевнений соціаліст. - І авторитетне слово тут має сказати влада, котра повинна служити громаді. Необхідно знайти золоту середину між бізнесом та інтересами простих громадян.

На сесії районної ради корецькі соціалісти від імені громади запропонували втілити у життя план із врятування заводу від руйнації: насамперед треба зберегти обладнання та законсервувати технологічні лінії, а потім шляхом громадського обговорення знайти вихід із кризи, можливо, навіть залучивши нового інвестора.

- Сумна історія руйнування цукроварень на Рівненщині не повинна повторюватися, - говорить перший секретар Корецького райкому СПУ, депутат Корецької районної ради Федір БОНДАР. - Підприємство має працювати, а люди - отримувати достойну зарплату, а не поповнювати лави безробітних.

Зоряна КРАСЬКО
Рівненська обл.