Третя полоса

У п'ятницю, 5 вересня, до Києва з'їхалися найбільш відомі вчені-історики з Росії і України для того, щоб дійти спільних висновків щодо питань історії ХХ століття, які є каменем спотикання для двох народів - російського і українського. Обговорювали голод 30-х, Другу світову і, безумовно, політику Президента України, говорили про висвітлення подій Великої Вітчизняної війни. Крім того, історики склали відкритий лист до Президента України з метою привернути увагу до тривожної тенденції маніпулювання історичними фактами на догоду кон'юнктурним політичним міркуванням.
 
До Європи - як до неба... повзком

На конференцію з'їхалися більше 70 опонентів і соратників у нелегкій справі визначення історичної істини. Ще на початку було озвучено основну мету заходу, як з'ясувалося, загрози національній безпеці України дійсно не було. Насправді головною метою для учених було пониження градуса протистояння між Росією і Україною.

Єдиним, кого не впустили на обговорення, став депутат Держдуми РФ Сергій Марков. В його присутності, очевидно, побачили загрозу для України (про це ми писали в попередньому номері "Товариша"). Говорять, що в проведенні конференції ученим відмовили кілька київських готелів. Чи справді їм намагалася перешкоджати влада, ніхто точно сказати не може, але такі припущення в кулуарах ходили.

Незважаючи на це, збори таки відбулися. І основним питанням, що обговорювалося на ньому, стало використання викривлених історичних фактів у політичних цілях властей. Але не все так погано, як ми гадали. Крім того, не тільки українські учені страждають на кон'юнктурщину, особливо це стосується питання про голод 30-х років і Другої світової війни.

- У темі викладання історії в школах і вузах визначилася спроба переписати історію, підмінити чорне на біле і навпаки, - стверджує доктор історичних наук Петро Толочко. - Ця тема є дуже гострою і для Росії, і для України, там теж є проблеми з підручниками. Я думаю, що це не історична і не політична проблема. Це проблема глибоко етична.

Присутній на конференції відомий російський історик Рой Медведєв підтвердив слова Петра Толочка:

- І в нашій науці теж відбуваються фальсифікація минулого і спотворення подій. Зараз в Росії точиться дуже гостра боротьба між істориками. Так, в багатьох українських книгах проблеми голоду викладаються невірно, помилково, але тут дуже багато правдивої і об'єктивної інформації. Навіть я, як російський історик, іноді черпаю інформацію з українських джерел.

Україна стоїть на роздоріжжі. І один з вибраних маршрутів для нашої країни - це Європа. Але, схоже, що наші політики роблять все, щоб у Європу не потрапити.

- Це не зовсім по-європейськи, коли політики намагаються посіяти ворожнечу між народами, - прокоментував за допомогою відеозв'язку теми конференції не допущений на неї Сергій Марков. - Ми повинні подивитися на історію передусім з погляду об'єднання, як це роблять в Європі. Голодомор - це найбільша трагедія, яка об'єднує наші народи. І це погано акцентувати увагу на стражданні одного народу і замовчувати страждання іншого.

Основну проблему у викладі історичних фактів учені сьогодні вбачають у використанні їх як політичного важеля для того, щоб викликати в українцях національну неприязнь до Росії і тим самим полегшити процес вступу України, як держави, до складу НАТО.

"Учат в школе, учат в школе..."

Сьогодні складені підручники з історії для українських школярів далекі від досконалості. Те, що відбувається в Україні, називають фальсифікацією історії. В підручниках з історії для п'ятого класу можна прочитати таке: "...щоб остаточно зламати опір українських хліборобів, більшовицькі власті в Москві вирішили організувати цілеспрямований голод...", "наступним заходом щодо знищення українців, вжитим в Росії, стала Друга світова війна". Найбільше обурює істориків те, що влада називає себе демократами і діє вона нібито від імені народу. Хоча, за статистикою, сьогоднішню позицію влади щодо світових подій не підтримує від 50% до 70% населення.

- У зв'язку з такою величезною кількістю фальсифікованої інформації, на жаль, історія приречена стати політичною наукою, - вважає Вадим Третьяков, головний редактор журналу "Политический класс". - Сьогодні офіційна історична наука України сприймається як наука ненависті.

Для того, щоб пом'якшити відносини між Росією і Україною, безумовно необхідно знайти спільні точки у поглядах на історичні факти, що мали місце в двох країнах. З цією метою учені склали і підписали відкритий лист до Президента України з проханням звернути увагу на використання історії на догоду клановим інтересам. У цьому зверненні історики просять Президента зупинити небезпечну гру з вітчизняною історією.

- Україну створили, тепер потрібно обов'язково створити українця, - упевнений Рой Медведєв. - Звичайно, історією повинні займатися історики, політиків добре було б відсторонити, але це неможливо.

Залишається тільки сподіватися на свідомість державних мужів, яка на сьогоднішній день, на жаль, викликає все більше сумнівів.

Маргарита МСТИСЛАВСЬКА