Третя полоса

Маргарита МСТИСЛАВСЬКА
оглядач

Понад рік тому українців здорово обнадіяли. Європа підписала з нами договір про спрощення візового режиму. Українці відчули приємне тремтіння від передчуття захоплюючих подорожей. Передбачалося, що потік туристів з України до Європи різко збільшиться. Туроператори захоплено зустріли таку ініціативу. Родичі мали отримати можливість безперешкодно бачити одне одного, навіть якщо живуть у різних країнах. Але...

Європейці ось уже кілька років безперешкодно їздять розглядати красу стародавніх міст і милуватися українськими пейзажами, не думаючи про посольські штампи. А ось наші співвітчизники задовольняються розгляданням чорної печатки, яка прикрашає їхні закордонні паспорти, - "у візі відмовлено". То чому ж, незважаючи на договір, європейські посольства продовжують пачками відфутболювати українців, які хочуть виїхати до Європи? Тепер там часто не звертають уваги на дітей, чоловіків і виписки з банківського рахунку.

Так, очевидно, Європа сильно страждає від потоку українських заробітчан. Подейкують навіть, що німцям і французам роботи не залишилося. Але, як то кажуть, сказано - зроблено. Особливо, якщо сказано двічі.

У тому ж 2007 р. було підписано ще одну угоду - "Про реадміссії осіб". Такі угоди зазвичай передбачають не тільки обопільне "полювання" на нелегалів, але й відправлення їх на батьківщину за державний кошт. Наразі ж українські нелегали продовжують платити штрафи і виїжджати з Європи за власний рахунок, а Україна відправляє приїжджих "з третіх країн" на батьківщину, продаючи останні штани. Лише б ЄС це сподобалося. Досвід свідчить, що країни, які ратифікують договори про реадміссї з ЄС, отримують право для своїх громадян на безвізове перебування в країнах співдружності протягом 6-9 тижнів. Так країни Карибського басейну "вбили одразу двох зайців". З одного боку, вони піклуються про те, щоб кордони перетиналися тільки легально, а з іншого - радують власних громадян турами Європою.

Ми ж отримали таку "розкіш" тільки для власників диппаспортів - депутатів, міністрів і дипломатів. "Прості смертні" залишилися не при справах. Певно, хтось у верхах просто забув про обіцянку Європи пропускати через кордон журналістів, студентів, бізнесменів і людей, у яких за кордоном живуть діти чи батьки, без паперової тяганини.

Виходить, що Україна просто зайнялася доброчинністю? Не виключено також, що в пориві догодити Європі ми просто забули про власні інтереси. Ми - пункт транзиту нелегалів. Про це знають всі, преса майорить заголовками про "спійманих і відправлених на батьківщину". Гроші платників податків витрачаються на квитки додому для представників Середньої Азії. Фактично, для ЄС підписання двох договорів з Україною, звичайно, виявилося вигідним. Але пускати нас до Європи, хоча б як гостей, поки що ніхто не поспішає. Певно, побоюються другої хвилі трудових мігрантів. Думаю, Україні варто розставити для себе пріоритети, що їй дорожче: палати невзаємною любов'ю до Європи і дарувати їй надто дорогі подарунки чи, все ж таки, подумати про власних громадян, які вже давно чекають на її любов.