Друга полоса

Протистояння між Юлією Тимошенко та Віктором Ющенком досягає свого апогею. Колишні партнери по "помаранчевій" революції, не соромлячись у виразах, лають одне одного на сторінках газет та з екранів телевізорів. Іноді в цьому потоці лайки з'являються дійсно серйозні звинувачення. Наприклад, у використанні державних коштів на потреби конкретної політичної сили.

Останні висловлювання Президента на адресу Тимошенко мабуть допекли лідерку БЮТ до живого. Вирішивши, що найкращий захист - це напад, леді Ю без роздумів пішла в штикову. Скликавши прес-конференцію, Прем'єр-міністр почала поступово, пункт за пунктом відкидати усі звинувачення, що обрушилися на її косу, попутно перекидаючи їх на голови Віктора Ющенка та Віктора Балоги. Сім пунктів звинувачень глави Секретаріату Президента, як могло здатися, на очах перетворилися на сім пунктів звинувачень Прем'єра. Коли б не одне вагоме "але". Відбиваючись до втрати тремтячого чи то від гніву, чи то від страху голосу, Юлія Тимошенко як змогла відхрестилася всього лише від шести пунктів звинувачення. А сьомий акуратно і непомітно обійшла.

Як вдалося дізнатися "Українській правді", Тимошенко не стала зачитувати ще одну претензію Банкової. Вона стосується того, як "кошти державного бюджету використовуються для фінансування діяльності БЮТ". Йдеться про перерахування 160 мільйонів доларів від державного підприємства "Укрзалізниця" компанії "Інтертранс", яку контролює депутат-бютівець і сусід Тимошенко в Кончі-Заспі Микола Ковзель. При цьому варто нагадати, що міністерство транспорту і зв'язку очолює ще один нині наближений до Тимошенко бютівець Йосип Вінський.

У лідерки БЮТ завжди всі винуваті, крім неї самої. В даному питанні, почни Юлія Тимошенко навіть намагатися як-небудь пояснити, навряд чи її зрозуміли б. Передусім виборці. Бо привласнення 160 мільйонів доларів - це куди серйозніше, аніж вбивчі ціни на бензин або забуті обіцянки про контрактну армію. Це конкретна і чимала сума, що була у розпорядженні держави. У всякому разі, важлива не мета використання цих грошей, а сам факт їх зникнення. Або, якщо бути точним, - факт привласнення.

Юлію Тимошенко деякі найбільш захоплені прихильники іноді порівнюють із Жанною д'Арк. Порівняння багато в чому некоректне, але певну паралель у долях цих двох жінок при бажанні можна знайти. От тільки якщо національну героїню Франції спалили при повному потуранні зобов'язаного їй своїм троном короля, а згодом визнали святою, то Юлії Тимошенко це не загрожує. Навіть якщо політичне багаття, люб'язно розпалене колишніми союзниками, колись знищить Дніпропетровську діву, канонізація їй не світить. Бо святих мало цікавлять гроші. Навіть у кількості 160 мільйонів американських доларів.

Данило КРАВЧЕНКО