Третя полоса

День народження відомого українського журналіста, на жаль, не так часто привертає до себе увагу громадськості, як роковини його смерті. Та й то, пафосні коментарі Президента або урядових чиновників у такі дні інакше як черговими не назвеш. Влада нічого не зробила для того, щоб знайти замовників одного з найбільш резонансних вбивств у історії незалежної України.

Георгію Гонгадзе було трохи більше тридцяти років, коли його життя трагічно обірвалося. Від моменту його смерті в Україні виросло нове покоління журналістів, змінився президент, кілька складів парламенту і кількість Кабмінів, яку важко підрахувати. Незмінним залишається лише той факт, що замовників вбивства Гонгадзе досі не знайдено.

У міжнародному розшуку перебуває екс-начальник департаменту зовнішнього спостереження Олексій Пукач, який безпосередньо брав участь і керував убивством Гонгадзе. Хоча, відверто кажучи, шанси на те, що він все ще живий, не дуже високі. Так, формально вбивці покарані. 8 липня 2008 року Верховний Суд України залишив у силі вирок, винесений Апеляційним судом Києва виконавцям вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, які працювали в органах МВС, Миколі Протасову, Валерію Костенку та Олександру Поповичу, згідно з яким першого було засуджено на 13 років позбавлення волі, інших - на 12 років. Але родина Георгія Гонгадзе неодноразово заявляла, що це не може вважатися закінченням справи про його вбивство.

Журналіст зник восени 2000 року, а в листопаді у лісі у Київській області було виявлено обезголовлене тіло, ймовірно, Георгія Гонгадзе. Вже 28 листопада лідер СПУ Олександр Мороз з парламентської трибуни оприлюднив аудіозаписи, що вказували на причетність до зникнення журналіста колишнього тоді президента Леоніда Кучми та його оточення. Здавалося б, за наявності таких доказів справу можна було розкрити по гарячих слідах.

Але влада, спочатку колишня, а потім і нинішня, зробила все можливе, щоб цього не сталося. Віктор Ющенко, вступаючи на посаду президента, клятвено запевнив українців, що розслідування вбивства Георгія Гонгадзе є для нього справою честі. Як показав час, з поняттям честі у глави держави є певні проблеми. Більше того, кругова порука у вищих ешелонах влади не дозволяє розраховувати на те, що високопоставлені чиновники або політики, причетні до вбивства Гонгадзе, колись будуть покарані. Екс-президент Леонід Кучма веде спокійне життя політичного пенсіонера, абсолютно ні про що не турбуючись і навіть дозволяючи собі робити натяки на те, що журналіст, можливо, все ще живий.

У квітні нинішнього року Парламентська асамблея Ради Європи в черговий раз дорікала українську владу за те, що вона не зробила все можливе для розкриття цієї справи і покарання винних. Співдоповідь моніторингової групи ПАРЄ Сабіне Лойтхойзер-Шнарренбергер дивується, що замовників убивства досі не притягнено до відповідальності. На початку 2009 року фігуранти у справі Гонгадзе Леонід Кучма та Володимир Литвин відмовилися надати європейським експертам зразки своїх голосів для порівняння їх з голосами на записах, зроблених майором Мельниченком, що послужило черговою перешкодою для розслідування.

Показовими є слова матері журналіста Лесі Гонгадзе, сказані у квітні 2006 року: "Мій син пропав, коли Кучма був президентом, Ющенко - прем'єр-міністром, а Тимошенко - віце-прем'єром. Відтоді вже двічі змінився парламент, в країні новий президент. Юля вдруге хоче йти в прем'єри, а справа Гонгадзе в якому стані була, в такому й залишається". Зараз, через три роки після цієї заяви, фактично нічого не змінилося.

Володимир ДИМЧЕНКО