Третя полоса

"Протягом 11 років ми кілька разів пропонували блокування на виборах з комуністами"

- Чи не призведе створення лівого блоку до консервації соціалізму, обмеження електоральної ніші лівих? Чи є вже реакція КПУ на правки, які соціалісти внесли в текст Декларації про єдність?

- Міркуючи від зворотного: чи збільшує електоральну нішу лівих не створення блоку? Ні, звичайно. Можна при цьому послатися на показники кількох політичних кампаній. Але це математичні аргументи. А є побажання виборців. Значення їх - об'єднання політичних сил для спрощення вибору людьми під час голосування.

Розуміючи таку потребу громадян, ми протягом 11 років кілька разів пропонували блокування на виборах з комуністами та іншими партіями. Нас не підтримали. Як буде цього разу, подивимося. Об'єднання зусиль не можна підпорядковувати просуванню кандидатур з репутацією, що склалася, і рейтингом, оскільки вони, з погляду виборчих технологій, є консервативними. Можна знайти нейтральну кандидатуру, прийнятну для партій і для населення. Головне - сформувати масив підтримки виборцями для парламентських виборів. Визначати політику держави повинен парламент. Важливо боротися за його склад. Контури цієї політики ми відобразили в проекті Декларації. Відгуків на свої пропозиції поки не маємо.

- Чи припускаєте Ви можливість розпуску парламенту Президентом в серпні як політичне рішеня?

- Все можливо. У Президента є для цього конституційні передумови. Чи керуватиметься ними В. Ющенко - невідомо.

- Можливість виходу України з СНД? Причини відмови Ющенка брати участь у самітах СНД? Чи можливе посилення міжнародної ізоляції України?

- Зміцнення авторитету країни забезпечується не демаршами представників влади, а змістом внутрішньої і зовнішньої політики. Пред'явити тут нам нічого, тому доводиться блефувати. На жаль.

"У Франції народ підіймається на акції протесту при подорожчанні бензину на кілька відсотків, а наш мовчки платить при подорожчанні його удвічі"

- Шановний Олександре Олександровичу! Більша половина населення України (58,1%) вважає, що сьогодні в країні потрібна зміна політичного керівництва. Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром соціологічних досліджень. В той же час, в акціях протесту, якщо такі відбудуться, особисто готова взяти участь всього лише п'ята частина (21%) опитаних. А у вірогідність проведення таких акцій протесту (мітингів, демонстрацій) вірить 36,4%. Чи означає це, що український народ ще "не дозрів" для того, щоб почати відстоювати свої права, і як на Вашу думку - що ще має такого відбутися в країні, аби народ вийшов з байдужого стану, почав відстоювати свої інтереси, і своє основне конституційне право - влада народу, а не партійних кланів?

- Люди, що наділені високою владою, не користуються довірою населення, воно ні на кого не розраховує, будучи не раз обдуреним, тому пасивне. З іншого боку, багато поколінь народу у нас (і не тільки у нас) виховувалися, вибачте за наукоподібні висловлювання, на патерналістському ставленні громадян до держави. Держава, вважай - влада, щось "дасть", щось "вирішить"... Нічого не дасть - в тім-то й справа. Тому у Франції народ підіймається на акції протесту при подорожчанні бензину на кілька відсотків, а наш мовчки платить при подорожчанні його удвічі, клянучи владу, ним же обрану на основі брехні та підкупу.

Але ж продавалися свідомо! В "Український прорив" не вірили, але голосували. Тепер бачимо: "прорив" є. В сімейних бюджетах.

Такий пасивний стан разовими акціями не вилікуєш. Потрібна методична, довготривала політична робота ідеологічних партій. Потрібне виховання гідності у народу.

- Є думка, що пропорційна система виборів за закритими партійними списками повністю дискредитована і призвела до паралічу і деградації Верховної Ради. Депутати перетворені на звичайних "кнопкодавів", вони представляють не народ, а партійних лідерів, захищають вузькокланові інтереси. Що СПУ і Ви як лідер партії можете запропонувати для вирішення ситуації, що склалася? Як може бути впроваджена нова система виборів, якщо більшість в Раді не хоче змінювати систему виборів, і більше того - хочуть закріпити в конституційному порядку своє нинішнє становище? Чи не вважаєте Ви, що час для реформ, які реалізовуються законодавчим шляхом, згаяно?

- У 2002-му від імені фракції соціалістів я пропонував парламенту проект закону про вибори з відкритими списками. Жодна партія - від комуністів до націоналістів - проект не підтримала. Чому? Тому що закріплення кандидата за округом і його проходження до парламенту при підтримці виборців округу повністю змінили б партійну еліту і персональний склад парламенту.

Тепер всі начебто "дозріли". Але реальних просувань немає, адже на ухвалення такого закону потрібно 2-3 тижні. Причина гальмування закону колишня. Але без нього ситуацію в країні і у владі змінити украй складно. А змінювати потрібно. Тому час реформ не пройшов, він настав.

- У країні є п'ять тисяч громадських організацій. Зокрема в Херсонській області створена ще одна організація "Влада народу". Її керівник Леонід Немчонок, який взимку очолив захоплення комбайнового заводу і страйковий комітет, ставить собі за мету об'єднання людей різних політичних поглядів у боротьбі за своє конституційне право, створення блоку громадських організацій - влада повинна належати народу, а не окремим політичним елітам. Чи є майбутнє за такими громадськими об'єднаннями громадян, що намагаються відстоювати свої права, чи потрібно об'єднуватися на партійній та ідеологічній основі? Чи громадські об'єднання все-таки мають право на участь в політичному житті країни? Чи можна розглядати такі організації, як реальні сили, здатні об'єднати людей? Чи потрібно переглянути закон "Про партії", давши можливість участі громадських організацій в управлінні країною, а не залишати цю прерогативу, священне право, тільки за партіями, що представляють народ в парламенті?

- Будь-які громадські рухи і організації, тим більше ті, що відстоюють інтереси людей праці, корисні, мають право на життя. І мають перспективу, якщо очолюються небайдужими лідерами. Леонід Немчонок, мені здалося, саме така людина .

Але як лідер він повинен спиратися на політичну партію, здатну відповідно до Конституції через інструменти влади (або протидіючи їй) змінювати ситуацію на користь людей. Інший шлях менш ефективний, більш тривалий, що передбачає безліч додаткових обставин, з якими лідер вже, напевно, зіткнувся.

Тому я не веду політологічну дискусію, а просто пропоную: давайте співпрацювати і разом боротися за права людей.

- Чи є сьогодні в Україні ідея, здатна об'єднати людей, і в чому вона полягає? Питання пов'язане з виборами в Молдавії, там понад 50% населення проголосували за комуністичну ідею, за "назад в майбутнє".

- За що проголосували молдавани - вони знають. Думаю, і проти розколу країни за етнічною ознакою. Але це їхня проблема, їхній досвід, який потрібно враховувати.

Ідеєю, що об'єднує людей в Україні, може бути лаконічно сформульована програма партії, яка, пройшовши у владу за допомогою виборців, може їм гарантувати упевненість в тому, що влада, держава буде піклуватися про людину, про її право на роботу, на достаток, лікування, навчання, тобто про право на спокійне, нормальне життя, на впевненість у своєму становищі й упевненість в завтрашньому дні.

Скажете: так всі ж партії це обіцяють. Так, але потрібно дивитися, що вони конкретно роблять, перебуваючи у владі. Тоді видно відмінність між партіями, їхніми заявами і реальними справами.

"Не можна підтримувати нікого з тих, хто, претендуючи на президентство, збирається змінювати Конституцію"

- У чому Ви бачите причини моральної деградації влади, (маються на увазі "колядки" судді Зварича, поведінка міністра внутрішніх справ Луценка, те, що заступник голови СБУ Дурдинець знаходиться в розшуку)? Чи бачите Ви сьогодні лідера в Україні, здатного згуртувати націю і повести її? Які перспективи появи такого лідера? Чи не відчуваєте Ви в собі сили стати таким лідером?

- Названі та інші вади - неминуче явище для країни, де немає осмисленої внутрішньої і зовнішньої політики, а сама вона здійснюється всупереч Конституції і законам, в так званому "ручному режимі".

Бардак (вимушено використовую вуличний лексикон, не знаходячи відповідної дефініції) дозволяють робити люди, які не бажають відповідати за свій політичний вибір. Скажете: знову народ звинувачується. Та ні, просто я шукаю відповідь на питання: як можна було голосувати за Кучму в 1999 році після розвалу ним всього і вся і, в результаті, зубожіння людей? Як можна було вірити в брехню про припинення призову в армію і повернення за два роки заощаджень? Можу продовжити, та це зайве.

Потрібен не лідер, а система, обов'язкова до дотримання. Роль лідера зводиться до пропозиції і відстоювання такої системи. Ви можете, наприклад, назвати лідерів Данії, Бельгії, Фінляндії, Австрії?.. Ні. А система влади там працює, і країни успішні, і люди живуть в добробуті. Ми аналогічну систему запропонували в Україні. Її блокують колишній і нинішній режими. А люди всі сподіваються на доброго царя. Або царицю. Сумно.

- Багато чесних людей не йдуть на вибори, вважаючи нижче своєї людської гідності вибирати між холерою і чумою. Прості люди ненавидять нашу владу. Що Ви можете сказати цим людям? Як повернути їм довіру до влади? І повертаючись до питання про роль громадських організацій, таких, як "Влада народу" на Херсонщині: чи можна розглядати такі об'єднання громадян як основу для консолідації суспільства, чи нам треба чекати приходу нового "месії", як це відбулося в Росії?

- З приводу "месії". В політичному житті копії не годяться. Та й зміст оригіналів є дискусійним. Всьому свій час і свої умови.

А що людям сказати? Це давно сказано Ю.Фучиком: "Люди, будьте пильні". Від себе додам: йдучи на вибори, думайте, що робите. Коли до вас звертаються партії, політики, представники влади, власники і менеджери - думайте самі, ви ж зрештою здатні у всьому розібратися. Хоч би з нинішнього моменту судіть: за рік вартість життя збільшилася на 75% (!). Як же виходить (судячи з першого питання), що ті, хто добився такого стрімкого зубожіння народу, знову йдуть до нього за підтримкою? І ви його підтримуєте, ручку цілуєте, компліменти говорите... Може, я неправий? Заперечте.

- Згідно зі ст.5 Конституції України народ має право здійснювати владу не тільки через органи державної влади і місцевого самоврядування, але і БЕЗПОСЕРЕДНЬО. Ваше бачення механізму справжнього народовладдя? Чи може здійснення влади відбуватися через громадські організації, що втілюють народ, а не через партії, їхні партійні інтереси, партійну псевдоідеологію? Чи потрібна нам нова Конституція?

- Нової Конституції добиваються лицедії і шарлатани. Конституцію треба не змінювати, а виконувати! Якщо ж зміни в неї вносити, то тільки в спосіб, передбачений самою Конституцією.

Не можна підтримувати нікого з тих, хто, претендуючи на президентство, збирається змінювати Конституцію. Це натяк на продовження хаосу, який спостерігається в Україні вже тривалий час, на ту ганебну гризню, яку ми бачимо упродовж останніх п'яти років.

Роль громадських організацій велика. Можна говорити про це окремо. Але по порядку їхнього створення, структурах, цілях і формах діяльності вони не можуть представляти народ, в т.ч. і у владі. Як не може представляти народ будь-яка партія.

Народ є самодостатнім. Він сам себе повинен представляти, створюючи для цього умови за допомогою і партій, і громадських організацій, розвиваючи всі сторони справжньої демократії. Щоб люди стали громадянами, а населення - народом.

Ми поки на шляху до такого стану. Щоправда, рухаємося повільніше, ніж потрібно.

За інформацією інф. агентства Таврія NEWS та прес-служби СПУ