Інші матеріали номера

Собаки і маленькі діти, що живуть в схожому соціальному оточенні, виявляють однакове розуміння людських жестів. Такого висновку дійшла дослідник Габрієла Лакатос і її група з Будапештського університету в Угорщині. Спостерігаючи за тим, як собаки і діти реагують на вказівні дії дорослих, Лакатос показала, що трирічні діти покладаються на напрям вказівного пальця для виявлення об'єкта, який шукають. Тоді як дворічні діти і собаки реагують на саму виступаючу частину тіла, навіть якщо вказівний палець показує в інший бік.

Добре відомо, що в процесі одомашнення у собак виробилися здібності розпізнавати людські сигнали комунікації, включаючи вказівки руками, повороти голови і пильні погляди. Більше того, часто соціальне оточення дітей і домашніх собак в сім'ї буває однаковим, отже не дивно, що в їхніх соціальних стимулах є схожість.

Автори провели два дослідження, в яких вони порівнювали досягнення дорослих собак і дво-трирічних дітей, тобто період розвитку дітей, протягом якого вони виявляють схожі з собаками реакції. Вони досліджували здатність собак і дітей узагальнювати знайомі та невідомі вказівні жести і робити висновок про те, що в даному випадку новий жест є скеровуючим сигналом.

Усього в дослідженні брали участь 15 собак, 13 дворічних і 11 трирічних дітей. В першому тесті дослідники використовували комбінацію жестів пальцем або ліктем для вказівки собакам місця, де захована їжа, а дітям - де захована улюблена іграшка. Вони виявили, що собаки вибирають напрям на підставі частини тіла, яка найбільше виступає з силуету експериментатора, навіть якщо вказівний палець показує в інший бік. Як і собаки, дворічні діти не розуміють значення вказівного пальця, якщо він не випинається з силуету. (В даних експериментах лікоть показував зворотний напрям). Проте трирічні діти вже успішно розпізнають всі жести.

У другому тесті дослідники використовували незвичні жести в комбінації з пальцем, ногою або коліном. Всі діти і собаки розуміли вказівний жест ногою, але тільки трирічні діти змогли зрозуміти вказівний жест коліном.

Автори роблять висновок, що "виступаюча частина тіла є основним натяком для визначення напряму у дворічних дітей і собак. Схожість в цих групах пояснюється паралеллю їхньої еволюційної історії і процесів соціалізації в людському оточенні".

Дар'я КРУЖКО