Третя полоса

Валентина Семенюк-Самсоненко, колишній голова Фонду держмайна, нині секретар Політради Соцпартії з питань економіки і соцполітики, а також глава Союзу жінок України "За майбутнє дітей" розповіла в ексклюзивному інтерв'ю про майбутнє Соціалістичної партії, як продавалася "Криворіжсталь" і як на передвиборну кампанію можна заробити на "свинячому" грипі.

-26 грудня 2008 року Вас було усунуто від керівництва ФДМ (голосами 259 депутатів ВР; не голосували фракція Партії регіонів і частина "НУ-НС". - Ред.) і Ви зосередилися на політичній діяльності. Що входить в першочергові завдання Соцпартії на даному етапі?

- Усунення зробило мене ще сильнішою в тому, що я не здалася і не здаюся, я йду в суди. Депутати Верховної Ради приймають закони і ухвалюють рішення (про усунення. - Ред.) порушуючи трудове законодавство і порушуючи закон про Регламент, навіть не давши мені відзвітувати в парламенті. Людині, навіть коли її ведуть на розстріл, все одно дають останнє слово. А ніхто навіть не побажав заслухати звіт про роботу ФДМ, що тільки доводить - мене звільнили з політичних мотивів. Але зате тепер я стала вільнішою і більше часу можу приділити політиці та партійному будівництву. СПУ - це партія, створена, знизу. І те, що іноді виникають деякі суперечки, це нормально. Фактично, ми - флагман демократії в Україні. Коли всі партії створюються за галузевим, територіальним принципом, залежно від фінансів, то наша партія була створена в 1991 році, й ініціатива ішла знизу. Не можна, щоб ліві ідеї і прапор справедливості хтось закинув.

Завдання партії сьогодні - якомога більше привести людей в ради різних рівнів. Коли ми приймали Конституцію в 1996 році, то фактично зберегли радвладу за формою. Сьогодні потрібно заповнити владу людьми, які будуть відстоювати принципи соціальної справедливості, захищати людину праці. Завдання - створити і підняти сильний середній клас, як в європейських країнах. Завдання Соціалістичної партії в тому, щоб повернути соціальне право, яке забрали у громадян 1991 року.

У 1991 році Україні було нав'язано ліберальний шлях розвитку країни, при якому в людей забрали соціальне право. Відмінність наша від комуністів у тому, що діяти за принципом: "Забрати, розділити і роздати" - не вихід. Насильство породжує насильство. Сьогодні повторювати насильство не можна. Згідно з Конституцією України, людина повинна мати можливість захистити себе, свій дім, своє майно.

- Як Ви вважаєте, "свинячий" грип в Україні - це справді серйозна загроза, чи все-таки політика?

- Це заробляння грошей на вибори. Весь грип для них закінчиться після 17 січня. Вакцини, які пропонуються Заходом, це фактично експеримент над власним народом. Не Прем'єру треба сьогодні сидіти і по телебаченню розповідати про лікування, а є для цього фахівці. Хотіли продати Одеський припортовий завод, я їм завадила, хотіли мати гроші на вибори, але не вийшло. Вирішили на темі медикаментів заробити гроші. Якщо вартість маски 84 копійки, а зараз - 7 гривень - це вже надприбутки. Я вже не кажу про ціни на медпрепарати, засоби профілактики, що зросли...

- Станіслав Ніколаєнко і Олександр Баранівський були виключені з Соцпартії "за порушення Статуту", але у пресі подають, що їх усунули за спробу змінити керівництво партії, тобто усунути від керівництва лідера СПУ Олександра Мороза. Чи існує розкол в партії сьогодні?

- Я поважаю цих людей, у них була своя позиція. Вони дійсно хотіли якогось оновлення. Я завжди кажу так: якщо ти хочеш щось змінити в країні, потрібно це робити на підставі існуючих правил. Для нас закон - це Статут партії.

- Що вони порушили?

- Вони пішли на порушення Статуту. Наміри оновлення партії, можливо, були й добрими, але методи не за Статутом. Я ніколи не брала участі в якихось змовах. Я завжди говорила: якщо я щось не так роблю, треба сідати за стіл - є політичні органи - і давайте будемо діяти за Статутом.

- З цієї ж причини Ви не схотіли стати самовисуванкою на пост глави держави?

- Ніколи! Якщо Президент країни або той самий Прем'єр-міністр говорить, що мені потрібно змінити Конституцію, йде на вибори, то ніхто не знає, як він цю Конституцію змінить під себе. Ось Тимошенко хоче "прийняти" бюджет своєю постановою. Що це значить? Що в країні не буде правити закон, не буде правити Конституція, а будуть жити "за поняттями".

А в партії закон - це Статут. Якщо ти не маєш наміру виконувати рішення більшості в партії - поклади партквиток і йди. Я хочу, щоб всі зрозуміли, що і Конституція країни, і закон, як і Статут партії, мають виконуватися. Я, як політик, звикла нести відповідальність за свої дії. І вимагаю того самого від інших. Будь-який політик, керівник, якщо він припустився помилки, побачив, усвідомив, виправив - тоді він мудрий. Як говорить китайське прислів'я: "Тільки дурень винить інших, розумний винить себе, мудрий прощає всім і знаходить вихід для вирішення проблем".

Потрібно змінити систему виборів на відкриті списки. Якщо це не станеться, то я буду винуватити в цьому не тільки "НУ-НС" або ПР, але й себе, і нашу партію, яка не змогла переконати в своїй правоті політикум та виборця.

І сьогодні завдання нашої партії - бути представленою в парламенті й змінити закон про вибори в частині відкритих списків. Це буде виконано.

- У разі дострокових парламентських виборів СПУ піде на вибори одна чи у складі якого-небудь блоку?

- Я поважаю колективну думку. Сьогодні потрібно, по-перше, в ради різних рівнів просувати соціалістів. Ми пройшли випробування тривалими роками опозиції, у нас багато професіоналів. І коаліції можуть бути на рівні України одні, на рівні обласних рад - інші. Проблеми України об'єднують сьогодні навіть правих і лівих.

- Чи буде проданий "Укртелеком" приватним особам, і яка ціна є вигідною для України?

- Якщо сьогодні буде поставлене питання продажу "Укртелекому", то ми невдовзі матимемо ситуацію, коли прокидається президент або прем'єр і телефонує олігарху до Канади, Ізраїлю, Росії: "Алло, не відімкни електроенергію! Включи мені зв'язок, бо мені треба поговорити по телефону".

Сьогодні немає законодавчої бази, яка могла б регулювати приватизацію і її наслідки. 20% власності в руках держави залишилося! "Укртелеком" спеціально виставляють на приватизацію, щоб задовольнити апетити олігархів. Сьогодні не виконується закон про телекомунікації, ухвалений 2004 року, в якому чітко говориться, що мав бути створений Фонд універсальних послуг. Всі, хто користується послугами "Укртелекому" як трансферами, повинні давати гроші на створення Фонду для регулювання ціни по телекомунікаціях. Є постанова КМУ 2005 року, яку приймала за першого приходу Тимошенко, щоб створити такий фонд. У 2007-му в грудні місяці, коли вона вдруге прийшла, я доповідала як керівник Фонду держмайна, що "ваша власна постанова не виконується". "Укртелекому" не дають, з одного боку, підвищувати тарифи, а з іншого - не створюють Фонд універсальних послуг, який компенсував би витрати по тарифах. Все робиться для того, щоб підприємство підвести під банкрутство, а потім за безцінь продати. Біда не в кількості прийнятих законів, а в тому, що їх не хоче виконувати, безпосередньо сама виконавча влада. Сьогодні всі живуть "за поняттями". Тому я говорю про диктатуру закону.

- Тимошенко теж говорить про диктатуру закону...

- Говорить одне, а робить інше! Згідно із законом про приватизацію прибуткові об'єкти не повинні продаватися. А що у нас КМУ виносить на приватизацію? У нас приватизація йде за принципом: кращі об'єкти - дядькові, гірші - залишити державі. 49% підприємств після ваучерної приватизації зупинено, людей викинуто на вулицю. Країна вже втратила галузі! "Помаранчева" коаліція вже була двічі! Що заважало прийняти закон про реприватизацію? Соціалісти в 2005 році були ініціаторами закону, але КМУ нас не підтримав, та й фракція БЮТ не проголосувала за нього! Але як тільки починаються вибори, Тимошенко говорить про реприватизацію, щоб подобатися людям.

З мене зумисно робили противника приватизації. Але я прихильник такого підходу: якщо є підприємства збиткові, держава не справляється, немає грошей - виставляйте на приватизацію хоч за гривню (так, як це робила Німеччина), але підписуйте такі інвестзобов'язання, щоб інвестор відновив виробництво, створив робочі місця, дав зарплату людям, а державі податки. При такій приватизації навіть ті люди, які зараз працюють за кордоном, зароблені гроші привезуть в Україну, створять робочі місця для себе і для інших. Але для цього повинен бути закон, програма приватизації, повинно бути чітко захищено право громадян і інвесторів. Найкращим інвестором може бути народ, і його індивідуальне право на власність має бути захищене.

- Як Ви оцінюєте результати реприватизації "Криворіжсталі"?

- Це не було реприватизацією. Судом зафіксовано порушення закону до початку приватизації. У травні 2004 року я не побоялася піти в суд як фізична особа. Я зробила все, щоб завод повернути, і я його повернула. Коли б не продали цей завод вдруге, то регулювання реалізації металу в Україні з боку держави було б як механізм і ціновий, і квотний, і вихід на внутрішній ринок і на зовнішній. До мене приходив пан Пінчук і ми спілкувалися. Він пропонував - не перепродуйте "Криворіжсталь", говорив про те, що згоден укласти з нами договір, що ми повернемо гроші через 5, 10 років, тоді, коли у держави будуть гроші, тільки не продавати індусам, тому що ринок металу буде знищений. Жодного мого підпису не стоїть за приватизацію. Фонд держмайна не приймав рішення про приватизацію, а приймав Кабінет Міністрів імені Тимошенко.

У 2008 році ми перевіряли виконання умов конкурсу. Було скорочення людей, не виконували умови соціального пакета. І коли я винесла питання про невиконання умов приватизації, Прем'єр-міністр почала кричати, що я давлю інвестора. Почали "четвертувати" тих працівників Фонду, які фіксували невиконання інвестзобов'язань. Відразу поставили питання про моє звільнення, і з дев'яти працівників, які перевіряли "Криворіжсталь", працювати залишився тільки один. І сьогодні умови конкурсу на основі соцпакета змінено на користь інвестора - за дорученням Прем'єра Тимошенко.

Розмову вела Ольга ЗАВ'ЯЛОВА