Архів: 09.02.2004 – 19.02.2004
Брудні гроші на дітях. Наша країна упевнено виходить в європейські лідери по дитячій порнографії - як віртуальної, так і реальної (26.08.2010)
Розпуста на вищому рівні
В останні місяці правління помаранчової влади її стали трясти ще й педофільні скандали. Спочатку так звана "артеківська справа", до якої, за повідомленнями правоохоронних органів і ЗМІ, були причетні і троє депутатів-бютівців. Один з них кинувся в біга, а двоє інших продовжували справно ходити на засідання парламенту, вирішуючи доленосні справи країни. В травні цього року головного фігуранта "справи педофілів" Дмитра Полюховича після дев'яти місяців перебування в Лук'янівському СІЗО і ізоляторі СБУ несподівано відпустили на підписку про невиїзд. Хоча, як завірили пресу в Генпрокуратурі, розслідування продовжується, звинувачення не зняті.
Не меншого резонансу набув і арешт ректора Державної академії водного транспорту ім. Сагайдачного, професора і орденоносця Василя Михайлова і його спільників, обвинувачених відразу по чотирьох статтях - розбещенні і статевому зв'язку з неповнолітніми, згвалтуванні, створенні місць розпусти і звідництві. Цього разу у розпорядженні слідства з'явилися неспростовні докази - відеокасети і СД-диски, на які ректор і його підручні знімали свої оргії з дітьми. Потерпілими вже визнали себе сім дівчат.
- На жаль, ми не змогли встановити особу інших дівчаток на кадрах, а їх більше десятка, - розповів один із співробітників слідчого управління МВС України. - Проте вдалося знайти ще одного "актора", що гвалтував дітей.
Зараз обвинувачені знайомляться з матеріалами справи. Лише процес цей сильно зволікають.
- Михайлов і Тетяна Велінберг (26-річна викладач тієї ж академії, яка постачала дівчаток для оргій. - Авт.) вимагають, щоб їм в СІЗО поставили відеоапаратуру і вони змогли знов подивитися порно-диски зі своєю участю, - розповідає слідчий. - Вони, бачте, хочуть переконатися, що на кадрах зняті сцени насильства! Цинізм цих людей просто шокує!
Знімається фільм про "здоровий спосіб життя"
Чи тиражували Михайлов і Ко свої порнодиски для продажу або викладали їх в Інтернет - поки неясно. А ось в Луганську зовсім недавно була затримана група "кінодіячів", яка декілька років знімала місцевих школярів 7-9-х класів виключно для продажу "сюжетів" на порносайтах.
Як потім з'ясувала міліція, в місто час від часу приїжджала з Росії молода людина, що представлялася студентом-дипломником режисерського факультету одного з вузів. В Луганську він нібито знімає фільм для своєї дипломної роботи про здоровий спосіб життя української молоді. "Режисер" водив хлопців на спортивні майданчики, в басейн, на природу, та кожного разу все закінчувалося походом в сауну, де однією з умов було паритися без одягу, - розповіла співробітник прес-служби ГУ МВС України в Луганській області Діана Гегкиєва.
Узяли заїжджого гостя під час його чергового "творчого візиту" - причому безпосередньо на місці зйомок - в сауні - разом з юними акторами. За висновками фахівців, вилучені у 30-річного жителя Чити при обшуку фотознімки і відеосюжети мають всі ознаки порнографії, а, отже, гостеві доведеться відповідати за виготовлення порнопродукції по українських законах.
Голі слов'янські хлопчики - відмінний товар
Втім, порноділок із Чити виглядає скромним любителем в порівнянні з групою киян, затриманих на початку цього року в Києві. Протягом 10 років (!) вони торгували дитячим порно з участю юних українців по всьому світу, створивши в Інтернеті близько 200 (!) сайтів. Щомісячний заробіток п'ятьох членів групи складав за найскромнішими підрахунками близько 150 тисяч доларів. Самі правоохоронці визнають: ці люди (зараз їм від 27 до 37 років) були талановитими комп'ютерщиками, знавцями конспірації і фінансових схем. Десять років вони водили за ніс поліції багатьох країн світу. Їх розшукували в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії і в країнах Євросоюзу, де за продаж дитячої порнографії можна надовго сісти у в'язницю або взагалі отримати довічне. А вони весь цей час спокійно жили в Україні, витрачаючи мільйонні прибутки на придбання квартир, дорогих машин, котеджів, земельних ділянок...
Дійсно, схема роботи злочинців вражає своєю грамотністю: клієнтів-іноземців вони заводили на сайти за допомогою рекламних веб-ресурсів. Вони розміщували на рекламних веб-сторінках (таких було більше тисячі) декілька "привабливих" фраз або фотографій, через які клієнт потрапляв на сайти з порно і вже там платив гроші. Та напряму ці гроші до України не поступали: умільці відмивали їх через США, Кіпр, Панаму, Латвію, де у зловмисників були рахунки, оформлені на підставних осіб. До України гроші приходили електронним платежем - просто, доступно і непомітно.
Скільки людей у всьому світі заплатили за це задоволення - порахувати вже неможливо. Та якщо оцінити заробіток українських порноділків, то суми обчислюються мільйонами доларів!
Cлави і грошей хочуть батьки, а не їхні діти
Як не сумно, та за останні роки Україна вийшла в лідери у європейській секс- і порноіндустрії. Чому?
- Дитячий порнобізнес приносить прибутки не лише ділкам, але і самим моделям, а особливо їхнім батькам, - пояснив в недавньому інтерв'ю одному з українських видань (газеті "Комсомольская правда" в Украине") начальник Департаменту МВС по боротьбі з кіберзлочинністю Руслан Пахомов. - Спочатку батьки приводять своїх дітей в модельну школу або на зйомку у фотосалон. Організатори обіцяють, що незабаром фото і відео дітей будуть на обкладинках популярних глянсових журналів і екранах ТБ, а їхні мами-тата почнуть купатися в розкоші.
Для більшості українських сімей, що живуть, м'яко кажучи, біднувато, подібні обіцянки стають одночасно і надією, і пасткою. Самі ж діти рідко зізнаються, що потрапили в цих салонах в "соромливі ситуації". А батьки, навіть якщо і здогадуються, то довести нічого не можуть - адже самі "клубничні" кадри ділки їм не показують. І отримавши 100-200 гривень за зйомку, наступного дня знову приводять своїх детей...
Нещодавно введена до Кримінального кодексу України стаття про відповідальність за дитячу порнографію далека від ідеалу. Наприклад, до відповідальності можна притягати людину, яка змушувала дитину брати участь в зйомці порно. Та що значить змушував? Хороший адвокат завжди зможе довести, що насправді його клієнт нікого ні до чого не примушував: мовляв, батьки самі привели дітей, а ті взяли та й роздяглись...
А ось в Європі і США закон карає не лише тих, хто виготовляє чи продає дитячу порнографію, але і тих, хто її зберігає, передає або купує. У нас же карати можна лише того, хто збирався її продавати або розповсюджувати. Та якщо й ця ціль не доведена - немає складу злочину. І якщо чужа людина фотографує голе 5-річне дівча нібито для особистого задоволення - українське правосуддя не може нічого йому зробити.
Більше того. Як розповів Руслан Пахомов, його співробітники іноді проводять акції, аналогічні американським: заходять в соціальні сіті під виглядом 12-14-річних дітей, а через 20 хвилин отримують вже два-три десятки пропозицій сексуального характеру. Та таких людей в Україні можна узяти лише "на замітку": затримувати їх - так, як американці, під час підставної зустрічі, - не дозволяє наш Кримінальний кодекс. Підсунути педофілу "живця", тобто дитину, правоохоронці, природно, теж не можуть. Не можуть і провести обшук. У результаті залишається лише чекати, доки потенційний (або вже діючий) педофіл вчинить реальний злочин. Тому і перетворюється Україна на порнографічну Мекку як для своїх, так і західних любителів "клубнички" - як віртуальної, так і цілком реальної.
Підготував Віктор СМИРНОВ
Архив за 09.02.2004 – 19.02.2004
Версія для друку
