Архів: 09.02.2004 – 19.02.2004
"Якщо влада ігноруватиме проблеми села, люди бідуватимуть і в місті, і на селі", - стверджує голова правління ВАТ "Ічнянський завод сухого молока та масла", депутат Чернігівської обласної ради фракції СПУ Віктор КИЯНОВСЬКИЙ (23.02.2010)
У деяких провладних засобах масової інформації заявляють, що аграрний фонд зробив великі закупівлі у держави і таким чином виручив селян щодо постачання ними зерна в Державний фонд. Але Віктор Кияновський запевняє, що це не відповідає реаліям принаймні наполовину. За його словами, наше село пущене на самоплив, а сьогоднішні програми уряду в цій галузі лише декларуються, але фактично не діють.
- Підприємці здавали зерно в Аграрний фонд під гарантовану державну позику, - розповідає Віктор Павлович. - Нам його не проплатили вчасно, а тепер ми змушені забирати його назад. І думати, що з ним робити і кому продавати.
На останній сесії обласної ради було одноголосно прийняте звернення депутатів до уряду держави з приводу проплати за зерно, куплене в Аграрний фонд за форвардними контрактами та під державну позику, і щодо повернення ПДВ експортерам.
- Не працює і Державний резерв, який повинен бути основним гравцем на аграрному ринку в проведенні державних інтервенцій, особливо по продуктах харчування, яких у нас немає, - продовжує депутат. - Ми бачимо, яка ситуація склалася із цукром - це повне безглуздя. Із закупівлею Держрезервом м'ясних і молочних продуктів - те ж саме. Можна ж було влітку закупити достатньо м'яса, масла, молока, а взимку постачати на ринок і регулювати цінову політику в державі.
За словами Кияновського, сьогодні держава не втручається в регулювання ринків. Докотилися до того, що торік Україна стала імпортером не лише м'яса з Бразилії та Аргентини, сала - з Польщі, а ще й молочної продукції. З Білорусі ввезено понад 15 тисяч тонн масла, сухе молоко. І асортимент імпорту стрімко зростає.
- Це ганебне явище дає оцінку ефективності влади, - наголошує соціаліст. - Україна аграрна повинна бути експортером, а сусідні ринки через амбіції влади були просто втрачені. Виробники продовольства, як ніхто, зацікавлені у добросусідських стосунках з іншими країнами. Найпривабливіший для нас - необмежений ринок Росії. Тому нам потрібні добрі відносини з партнерами, щоб мати нормальний обіг і збут продукції на зовнішніх ринках. Це нині проблема 1. Викручують руки виробникам і ціни на газ, який купує Україна за дуже високою ціною. Та плюс іще різні комерційні накрутки не дають нам нормально працювати. При уряді Януковича ціна була по 49 доларів.
Красномовна різниця. І дотації, і компенсації по добривах та інших програмах в аграрному секторі, за словами Кияновського, лише декларуються. Село зараз абсолютно позбавлене державних і комерційних кредитних ресурсів, не компенсує держава й процентних ставок за банківськими кредитами. На його думку, очевидно, що аграріям потрібні довгострокові кредитні ресурси на 15-20 років під помірні відсотки.
- Сільгоспвиробництво мусить розвиватися за міцної державної підтримки, через компенсації виробникам і пільгові кредитні ресурси. Це дозволить підняти з колін аграрний сектор і стрімко збільшити виробництво продукції, - вважає Віктор Павлович. - Крім того, дуже гострою є проблема невідшкодування ПДВ українським експортерам. Заморожені значні обігові кошти виробників - вони не можуть нормально працювати. Одним словом, закони є, але вони не діють. Лише переможні реляції лунають.
Ярослав КАРАНДА
м. Чернігів
Архив за 09.02.2004 – 19.02.2004
Версія для друку
