Архів: 13.01.2004 – 19.01.2004
Хто зруйнував життя на Марсі... (28.12.2011)
Венесуельському лідерові Уго Чавесу належать слова: "Я завжди казав та чув, що не буде дивним, якщо з'ясується, що на Марсі була цивілізація, але туди прийшов капіталізм та доконав планету". Зрозуміло, що епатажності та дотепності Уго Чавесу не займати! Але чи настільки він далекий від сьогоднішнього стану речей в капіталістичній економіці?
Аналізуючи світові економічні тенденції, прийнято орієнтуватися на флагмана - економіку США. Які ж загрози несе нашій цивілізації віртуально-фінансова піраміда, що вважається провідною економікою світу?
Не дивлячись на колосальні вливання (на сьогодні близько 5 трильйонів доларів) та нарощування банківської ліквідності в США, жодних системних проблем вирішити не вдалося. Показовим є те, що індекси, пов'язані з двигуном економіки США (кредитні мультиплікатори), не демонструють зростання. Отже - двигун працює в холосту, споживаючі колосальні ресурси! Нова економіка Барака Обами фактично накривається мідним тазом! Підтвердженням того є банкрутство американських банків, яке зростає експоненціально. Причому це не великі банки з Wall Street, фінансового серця США, а локальні банки, які кредитують малий і середній бізнес. Тому чим більше малих банків буде банкрутами, тим менш доступним стає кредит для малого і середнього бізнесу, який створює в США основну кількість робочих місць і несе значне податкове навантаження.
Дуже цікавою є різниця між станом реального сектора американської економіки (оскільки це нова економіка, то, крім банківського та споживчого сектора, там нічого немає, тому що промислове виробництво у ВВП США займає менше 10%) і віртуальною економікою. Віртуальна економіка - це Wall Street і фінансовий ринок. Проте Wall Street, як зазначав міліардер Уорен Баффет, рухають дві речі - жадоба та панічні настрої. І пожвавлення на жадібності сьогодні немає, зате є гра на панічних настроях, що ми й спостерігали протягом 2011 року.
Також відбувається зміна структури капіталу, яка полягає в тому, що відкриті ринки, ринки акцій, фондові ринки, створені для залучення інвестицій, перестають працювати. Куди капітал зараз іде? Він іде в державні облігації, тобто відбувається витіснення капіталу з реального сектору в спекулятивний. Це значить, що інвестиційний капітал уже не довіряє хедж-фондам, і капітал направляється в захищені папери.
Також продовжується практика нарощування ліквідності банківської системи за рахунок ФРС, яка продовжує викуповувати фактично сміття - Mortgage-Backed Securities (MBS). Це папери, з яких і розпочалась іпотечна криза - приховані непідтверджені боргові зобов'язання інвестиційних фондів та банків. Закладається бомба сповільненої дії на фоні скорочення грошової маси в економіці США (агрегат М3 зростав експоненціально до 2009 року, сьогодні грошова маса скорочується). Отже, на спекулятивних ринках продовжують знімати прибутки, в той час коли монетарні показники говорять про початок проблем в економіці. Шизоїдне зростання мильних бульбашок скорочується, що підтверджує скорочення грошової маси, за швидкого зменшення грошової маси в реальному секторі.
Можна сказати, що в США відбулося відкладення кризи. Те, що було у 2007-2008 роках, лише перші конвульсії. Але адреналіном, за цих фінансових конвульсій, виявився Китай, з його хворою економікою, яка теж ризикує обвалитися незабаром, враховуючи роботу цього ринку на відкладений попит (починаючи від складів на nonferrous metals і закінчуючи побудованими містами-мільйонниками, у яких ніхто не живе). Нічим не підтверджене активне кредитування призвело до того, що зараз китайська економіка навантажена боргом щодо ВВП у такому ж співвідношенні, як і американська в 1929 році. Якраз перед крахом та Великою депресією. Можна цю аналогію критикувати всіляко, але слід розуміти, що в 1929 році США і їх економіка відігравали роль китайської економіки у світі. 250% (відношення суми боргів держави, підприємств і населення до ВВП) тоді виявилися смертельним. Зараз для нової економіки США навантаження в 360% від ВВП не є смертельним - поки що не є.
За рахунок китайської економіки відбувалося відновлення світової торгівлі в 2009-2010 роках, світового промислового виробництва та фондових ринків. Сьогодні підживлювати світові фондові ринки немає чим - лише спекулятивною грою. Падіння торгівлі і падіння світового виробництва спочатку першої хвилі кризи було трохи швидшим. І падіння ринків було трохи швидшим, ніж падіння світових ринків, світової торгівлі і виробництва у 1929 році. Єдина відмінність між цими кризами - банки. Якщо зараз банк у США банкрутує (а кількість таких банків зростає експоненціально), то прямого збитку людям, які тримають у цьому банку свої депозити, і компаніям, у яких в цьому банку застрягли оборотні кошти, немає. Тому що є FDIC (Federal Deposit Insurance Corporation) - корпорація зі страхування вкладів. Вона, звичайно, сама по собі вже банкрут. Але FDIC може піти в уряд, а уряд сказати: "Ну нічого, Конгрес зараз білль підпише, ми вам надрукуємо 100 або 200 млрд. доларів, і ви протягом 3-х тижнів або місяця відшкодуєте всім вкладникам до 100 тис. доларів".
Саме це й відбувалося в серпні місяці, коли Конгрес затвердив ліміт боргу, і коли весь світ і внутрішні позичальники, включно з корпорацією зі страхування вкладів, зі страхом спостерігали за домовленістю республіканців та демократів. І - на щастя фондових ринків - борг у серпні збільшили. Та планка боргової піраміди зростає і надалі, і вже сьогодні становить 16,7 трильйонів доларів США. У 1929 році цього не було. Тоді якщо банкрутує банк - гроші втрачали всі.
Отже, те, що капіталістична економіка йде до реальної, а не відкладеної кризи, цілком зрозуміло. Не зрозуміло, навіщо Китай долучився до цієї віртуальної гри, за віртуальними фінансовими правилами. У Китаї зараз зріє приблизно те ж саме, що відбувалося з американським ринком нерухомості в 2005-2006 роках і з усією цією грою на жадібність інвесторів на Wall Street в 2007-2008 роках. До цього додайте, що Китай сповідує наступну ідею: криза у всьому світі, але якщо ми протримаємося, якщо будемо закопувати все в землю, але при цьому не будемо зупиняти заводи (підтримуючи тим самим зайнятість на рівні, який не призведе до соціального вибуху), то через рік-два (може - три) криза закінчиться, у нас знову буде позитивне сальдо торгового балансу і 150 млрд. позитивного сальдо на кінець 2011 року і надалі вводитимуть фондові ринки в оману. Але якщо ці старання лише нарощуватимуть загальний борг? Отже, сьогоднішній локомотив світової економіки - дутий, і позитивне сальдо 2011 року - лише гра на девальвованому юані!
І США, чудово розуміючи ситуацію з Китаєм - знаковими для США є наміри Китаю відійти від доларових розрахунків з Японією - швидко переключилися на проблему контролю світових вуглеводнів, які зможуть закріпити грошову масу в ресурсній складовій, що в свою чергу, ще відтягне кризовий вибух років на п'ять. Саме цим слід пояснювати військові компанії в країнах Африки та на Близькому Сході. Наступні - Венесуела та інші латиноамериканські країни, що розробляють план контролю над нафтовидобутком в регіоні.
Але механізм економічної руйнації запущено - питання лише часу. Масштаби квазіекономіки зростають, але й правила гри за цих умов - квазі. Це значить, що економічні цикли Кондратьєва та Леонтьєва не діють, інший вимір криз - фінансовий. Однак не зважаючи на те, що нові умови є квазіекономічними, трусити світову економіку буде не віртуально, а реально, з амплітудою кожні 3-5 років... Такі здобутки капіталістичної віртуальної економіки...
Напевне, на Марсі, у свій час теж існували Wall Street та ФРС, і свої спекулятивні брокери Salomon Brothers....
Світ в цілому обрав невірний вектор руху, і орієнтація на Wall Street, на капіталізм є безперспективною, що доводять настрої самих американців. Як жартував О. Генрі: "Іноді для гравців з Уолл-стріт буває корисним навіть міністр фінансів". Сьогодні ці гравці вже не знають, з чого робити фінансові мильні бульбашки. Світ в очікуванні нових глобальних фінансових махінацій, які б і надалі підживлювали фінансову піраміду США та долар.
Денис РУСАК,
кандидат економічних наук,
заступник Голови СПУ
з питань ідеології
Архив за 13.01.2004 – 19.01.2004
Версія для друку
