Архів: 21.08.2003 – 28.08.2003
Мої літа - моє багатство?.. (28.09.2011)
День літніх людей почали відзначати в XX столітті в Європі, потім в Америці, а наприкінці 80-х років - у всьому світі. Святкування цього дня було проголошено Генеральною Асамблею ООН 14 грудня 1990 року. Україна підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно 1 жовтня відзначає Міжнародний день людей похилого віку.
Літньою особою вважається той, хто досяг 65 років, а таких у світі - 629 мільйонів, тобто майже кожен десятий. До 2050 року їх кількість у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна - складе 2 мільярди осіб.
Найбільше багатство цих людей - досвід, знання, мудрість. Вони є останніми носіями класичної культури ХІХ-ХХ століть, того часу, у якому найбільше за все цінувались честь, вихованість, толерантність - ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли через усі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій та війн. Мета відзначення цього дня - загострити увагу суспільства на проблемах похилих людей, підвищити ступінь поінформованості про проблему демографічного старіння суспільства, забезпечити літнім людям участь у громадському, економічному, культурному та духовному житті громади. Це гарна нагода звірити, що вже зроблено і що треба зробити для старшого покоління, щоб ніхто не почувався забутим чи полишеним наодинці зі своїми проблемами.
За даними Держкомстату України, кожен 5 мешканець -особа похилого віку. Понад 80% з них живуть нижче "межі бідності". Шоста їх частина - самотні люди, переважно жінки.
З 2004 року 1 жовтня в Україні - ще й День ветерана. Уже не перший рік українські можновладці обіцяють посилити турботу про ветеранів ВВв та дітей війни. Натомість, багато з них сьогодні потерпають від жахливих житлових умов. Однією з найболючіших проблем, що безпосередньо стосується всіх без винятку людей похилого віку, є медичне обслуговування. Всупереч конституційним нормам безоплатність лікарської допомоги лишається фактично на папері. Ціни на ліки стають практично недоступними для людей з низькими доходами, якими є переважна більшість пенсіонерів. Знижки на оплату комунальних послуг - мізерні.
Якщо для переважної більшості людей похилого віку в європейських країнах вихід на пенсію - це початок нового етапу в житті, коли можна відпочити від роботи, витрачати накопичені кошти, подорожувати світом і насолоджуватися життям, то в Україні пенсіонер втрачає статус хазяїна власної долі та повноправного громадянина, його життя на пенсії фактично залежить від рішень людей, які захищають насамперед фінансові інтереси себе та своїх покровителів. Красномовним підтвердженням цього є останні постанови Кабміну щодо виплат пільговикам.
Лишається сподіватися, що українські пенсіонери все-таки дочекаються справжнього свята, коли їм буде забезпечено впевненість у завтрашньому дні.
Аліна КРАСНИКОВА
Архив за 21.08.2003 – 28.08.2003
Версія для друку
