Архів: 23.12.2003 – 13.01.2004
Садок не гумовий? У той час, як у групах для дітей віком від трьох до шести років повинні перебувати до 20 осіб, їх відвідує понад 30 (05.08.2010)
Не за горами 1 вересня. Для одних - час йти до першого класу, для інших - на перший курс, а для когось - вперше у дитячий садок. Щоправда, потрапити до дошкільних закладів зможуть далеко не всі малюки. За статистикою, кожному другому маленькому українцеві немає місця в садку.
Без щеплень не беремо
Доньці Кіри й Аркадія Блощинських 2,5 року. Цього літа перед сімейною парою гостро постало питання про те, щоб влаштувати з вересня дитину до дитячого садка.
- Ми живемо в Києві понад 10 років, хоча самі родом з Донецька, відповідно в дитини немає київської прописки. Багато дошкільних закладів столиці вважають за краще брати київських дітей. Та все ж головна проблема, з якою зіткнулася при прийомі в державний садок, - наявність довідок про щеплення. Я своїй дочці не робила їх і не буду, у мене своя думка із цього приводу. Спілкувалася з іншими мамами і зрозуміла, що це теж формальність, при бажанні такі довідки можна купити в поліклініці, і обійдуться вони недорого, - розповідає Кіра.
Державний садок, в якому побувала молода мати, видався їй жахливим. У жінки склалося враження, що років 20 там ніхто нічого не оновлював, не робив ремонт. Після тривалих пошуків вона зупинилася на державному садку, в якому є платна група. Оплата - 1500 грн на місяць. Основна частина грошей, як сказали батькам, піде на ремонт приміщення, на закупівлю необхідних речей для розвитку дитини й на різні гуртки. І найголовніше, завідувачка ні словом не обмовилася про прописку і щеплення.
- Якщо чесно, мені не шкода платити гроші до фонду садка, але за умови, що вони будуть конкретно витрачені на його потреби. Півтори тисячі гривень - для моєї сім'ї великі гроші, оскільки ми ще винаймаємо житло. Але якщо порівняти з приватними садками, то тут ціна як мінімум удвічі дешевша. Але я знаю, що для державного садка - це значна сума, і за ці кошти догляд за дитиною, сподіваюся, буде добрим, - резюмує жінка.
Перебір у групах
У свою чергу, киянці Олені Розиній з весни не вдається знайти місце в садку для свого сина. Навесні, 2 березня, вона ходила записуватися до дошкільного закладу, що за всіма параметрами її влаштовував, але завідувачка сказала: набір вже закритий, місць немає. Хоча, за офіційними даними, запис на осінь тільки повинен був починатися з того дня, коли прийшла жінка. Натяки на добродійні внески з боку мами не діяли. Завідувачка відрізала, що й розмов про прийом дитини не може бути. При цьому слід зазначити, що хлопчик прописаний у мікрорайоні, який має обслуговувати цей заклад.
- За правилами, запис дитини до садка на осінь відбувається навесні. Тому я спокійно собі з перших днів березня почала ходити й дивитися різні варіанти. Оскільки не виявилося місць там, де я хотіла, пішла в інший садок неподалік мого будинку. Прийшла зранку, дивлюся - в групах по 30 осіб! Була просто шокована, - згадує жінка.
В цей садок сина Олени завідувачка готова узяти. Дитина була б у групі 31-ю. При цьому ліжок розраховано на 20 дітей. Так, дуже рідко, коли в один день усі діти приходять, але цікаво, як вихователь вирішуватиме питання того дня, коли не всім вистачить місця? Де спатимуть дітлахи, яких ніде розмістити?
Слід зазначити, що відповідно до ст. 14. "Комплектування груп дошкільного навчального закладу" Закону України "Про дошкільну освіту" наповнюваність груп у дошкільних навчальних закладах становить: для дітей до року - до 10 осіб; для дітей віком від одного до трьох років - до 15; для дітей від трьох до шести років - до 20 осіб; для різновікових - до 15.
Погляд зсередини
Щоб краще зрозуміти ситуацію, вирішила піти до одного з державних садків і, вдаючи маму, поспілкуватися з директором. Перше, що впадає в око, - майданчик. Видно було, що він не новий, але у доброму стані, підфарбований, усе відремонтоване. На другому поверсі в одній з кімнат ставили пластикові вікна. Заходжу в приміщення, там тривають будівельні роботи, робітники кладуть паркет. Завідувачка зустрічає з усмішкою. Каже, що пізно я прийшла. Але, якщо захочу в них працювати нянькою або вихователем, то вона з величезним задоволенням мене й дитину візьме. І нічого, що немає педагогічної освіти, - головне любити дітей.
- Ви зрозумійте, дітей зараз багато, і ми просто не в змозі всіх узяти - не гумові ж. Але найбільша наша проблема - няньки. Охочих працювати за 800 грн на місяць з 20-30 дітьми вдень зі свічкою не знайдеш. Переважно пенсіонерки в нас. А ви ось молода, гарна, залишайтеся, я вам і надбавку дам, і дитинку влаштуємо в найкращу групу, - умовляла завідувачка.
Поспілкувавшись, дізналася багато нюансів. Середня заробітна плата вихователя дитячого садка коливається в межах 900-1500 грн залежно від освіти, стажу. Додатково до педагогічної і виховної роботи на плечі вихователів лягає багато іншого. В умовах переповненості дошкільних навчальних закладів персонал перевантажений. Ремонти в дитсадках часто виконують силами тих самих вихователів, їхніх помічників, технічного персоналу. А ще більшості дошкільних закладів по всій країні не вистачає практичних психологів, логопедів, інструкторів з фізкультури, хореографів та інших фахівців.
Багато батьків ганять державні садки за те, що немає в них ремонту, за те, що потрібно самим купувати меблі, посуд, іграшки, килими, ставити вікна і міняти двері тощо. Але річ у тому, що ні держава, ні міська, ні районна влада не виділяють на облаштування садків грошей. Одержують працівники копійки. І робити ремонт за свої гроші вони не можуть, та й не зобов'язані. Тому без підтримки батьків вони просто не можуть існувати. У приватних садків, безумовно, умови кращі, але й ціни чималі - від 3 до 5 тис.
- Ми платимо райвно по 2 тис. грн на місяць за те, що вони присилають нам сантехніка й електрика. Але коли майстри приходять, то вимагають окрему оплату за послуги. І так у всьому. Говорити офіційно, що держава нас не підтримує, - не можна. Але так воно і є, з нас тільки те й роблять, що вимагають різні органи перевірки: приведіть до ладу те й інше. А за які кошти ми це робитимемо - їх не хвилює, - гірко говорить завідувачка.
"Ми виховуємо еліту"
Біля мого будинку 12 років тому на території дитячого садка побудували багатоповерховий приватний університет. Керівники цього навчального закладу вважають, що майбутню еліту треба ростити змалечку. Тому вони торік при університеті відкрили ліцей, а цього року - садок. Вирішивши дізнатися про переваги цієї установи, набрала номер, вказаний на сайті. Слухавку взяла жінка і приємним голосом почала розповідати, що в групах в середньому по 10, максимум 15 дітей.
- У нашому садку створені всі умови, щоб дитина відчула свою індивідуальність. У нас професійний колектив. Ваш малюк вивчатиме іноземні мови, художню майстерність. Додатково басейн, економічне виховання, інформатика, - на одному подиху хвалили дитячий садок на іншому кінці дроту.
Коли я сказала, що дитині немає трьох років, і вона не може себе самостійно обслуговувати (ходити в туалет, їсти), мені сказали, що це не проблема. Мовляв, няньки всьому навчать. Одне слово - будь-яка примха за ваші гроші. І чималі - 4 тис. на місяць.
У чому річ?
Парадокс нинішньої ситуації полягає в тому, що дитсадків у країні вистачає на всіх дітей. Проблема в тому, що багато з них використовують не за призначенням. Наприкінці 1990-х - початку 2000-х років, коли народжувалося мало дітей, садки закривали, здавали в оренду, продавали.
Зараз фахівці прогнозують, що за кілька років поетапно закінчуватимуться договори оренди дитячих садків, де облаштувалися різні установи, навчальні заклади. І ці приміщення місцеві ради по всій країні зможуть забрати знову, реконструювати й наново відкрити там дитсадки.
Будувати нові садки, з одного боку дорого, а з іншого - зараз у містах по Україні непросто знайти великі за площею ділянки, тому що має бути ціла інфраструктура: парк, сквер, дитячий майданчик. У будь-якому разі, для того щоб ремонтувати й будувати, потрібні значні гроші. Без державних дотацій і підтримки проблему з дитячими садками вирішити неможливо.
Варто також зазначити, що за 20 років країна позбавилася 10 тис. дошкільних закладів. І торік кожна друга трирічна дитина не змогла знайти собі місце в садку.
Коли записуватися?
Оскільки потрапити в садок непросто, бажано записувати дитину з перших місяців життя. Батькам, що зайняли чергу, необхідно раз на 6-12 місяців телефонувати або прийти до дитсадка й підтвердити своє бажання співпраці саме з цим дошкільним закладом.
А ось наші найближчі сусіди - росіяни - вигадали цікавий вихід з ситуації. Як повідомляє www.izvestia.ru, у Москві другий рік працює нова система влаштування дітей до дитсадків. Якщо раніше батьки "записували" своїх малюків у завідувачів, то зараз дошкільні заклади комплектують спеціальні районні комісії. На думку чиновників, централізація повинна подолати нечистих на руку дитсадівських працівників, які за хабарі приймали малюків, оминаючи черги.
Любов ІСАКОВА
Архив за 23.12.2003 – 13.01.2004
Версія для друку
