Архів: 23.12.2003 – 13.01.2004
Як заробити "дурні" гроші. Усе більше українців свідомо йде в наркобізнес, тим самим ще дужче криміналізуючи суспільство і сприяючи зменшенню населення країни (10.08.2010)
Як відомо, нині в Інтернеті можна знайти будь-які відомості: з виготовлення вибухівки, отрути, вогнепальної зброї, наркотиків... Пересічній і законопокірній людині така інформація взагалі ні до чого, а ось для тих, хто хоче зайнятися протизаконним бізнесом, вона безцінна.
Алхімік з дачного масиву
Загалом львів'янин Сергій С. у ролі виробника наркоти спочатку себе не уявляв. Любитель нічних клубів, він знав, які популярні там амфетамін, екстазі, кокаїн... Тому вирішив зайнятися легшим способом заробітку - перепродажем "дурі". Але нічого не вийшло: стартовий капітал для закупівлі найменшої партії порошку або таблеток був відсутнім. А без грошей наркоділки нічого у борг не давали, хоча Сергій і переконував їх, що має надійний ринок збуту.
Усе вирішив випадок: одного дня в Інтернеті він натрапив на "Поваренную книгу анархиста". Був там і розділ, в якому пояснювалося, як приготувати амфетамін у домашніх умовах: зазначалася вся рецептура й детально описувався виробничий процес. Але для цього потрібно було створити свою лабораторію...
У смітниках біля лікарень і поліклінік Сергій знайшов старі мензурки, колби, скляні спіралі й інше нехитре хімічне обладнання. На дачному масиві поблизу Львова пригледів покинутий будиночок, на галяві перед ним спорудив з цегли примітивну піч, на якій почав кип'ятити й випаровувати розчини в колбах і мензурках... У ці миті він нагадував середньовічного алхіміка, який поставив метою перетворити на золото все, що лежить під рукою... І незабаром йому справді вдалося отримати перші декілька грамів сіруватого порошку...
Низькоякісним амфетаміном Сергій почав забезпечувати, як і планував, молодих марнотратників життя в нічних клубах, видаючи його за "фірмовий" голландський. Він вже почав мріяти поставити виробництво на потік, але не вийшло. В "лабораторії" на дачі на вул. Варшавській раптом з'явилися працівники місцевого відділу з боротьби з незаконним оборотом наркотиків.
Гриби для гурманів
Киянин Віктор Т. раніше працював на одному з підприємств столиці фрезерувальником. Коли завод закрили, вирішив знайти заробіток через Інтернет. Успіх усміхнувся швидко - у формі технології вирощування галюциногенних грибів. Перші спори замовив теж через Інтернет. Коли надійшла посилка, Віктор помчав до зоомагазину й купив там декілька акваріумів для... вирощування грибів. Довелося також витратитися на кондиціонери - наркогриби дуже вередливі, для них потрібен особливий мікроклімат. Освоїв він і "попутне виробництво" - вирощування конопель. І все це - в однокімнатному помешканні на 10-му поверсі висотки біля Центрального залізничного вокзалу!
З грибів він робив витяжку й одержував псилобіцин - найсильніший наркотик (0,001 г цієї речовини згідно із законом вже вважається великою дозою). А щоб був добрий попит, "фермер" не скупився і продавав товар, ураховуючи можливості кожного клієнта. Під час чергової операції його й засікли правоохоронці.
Усього в квартирі вилучили 10 пакетів по 2 г псилобіцину (тобто приблизно 20 тис. доз), 11 лотків з грибами, 1 кг висушеної марихуани, а також значну кількість розсади.
Продається стара... пісня
А ось повідомлення, що свідчить не тільки про винахідливість тих, хто освоїв нарковиробництво вдома, а і про хитрощі розповсюджувачів "дурі". Пішовши стопами Адміністрації Президента, яка нещодавно зробила "контрольну закупівлю" наркотиків через Інтернет ("Товариш" писав про це в номері від
7 липня ц. р.), міліція знайшла ділера-оригінала - 51-річного жителя м. Тернополя, що продавав марихуану, видаючи за... пісню. На одному із сайтів він розмістив зашифроване оголошення: "Продається пісня "Земля в иллюминаторе" ("Трава, трава у дома").
На дивну пропозицію випадково наткнулися у міліції - продаж у Мережі пісні групи "Земляне" їх насторожила. Ключовим словом вочевидь була "трава". Як розповіли працівники УМВС на Львівській залізниці, які вирахували хитруна, в оголошенні був зазначений номер його мобільного телефону, за яким і знайшли продавця "травки". Міліціонери купили в нього "пісню" й арештували. До речі, на Західній Україні це перший випадок затримання інтернетівського наркоторговця.
Узагалі знайти оголошення про продаж наркотиків в Інтернеті можна за 5-10 хв пошуку. Переважно пропонують марихуану: насіння і готову продукцію. Ціна - від 60 до 90 грн за коробку, за склянку (10 коробок) - 500 грн. Доставка при особистій зустрічі. ЛСД, екстазі й кокаїн можна замовити на окремих форумах, відправивши заявку електронною поштою. Обіцяють зв'язатися протягом доби. Частенько пропонують наркотики і в соцмережах (наприклад, "Вконтакте"), розсилаючи інформацію як спам. Загалом, для просунутих наркоманів, що уміють працювати з комп'ютером (заявку можна зробити і з комп'ютерного клубу), - нині суцільний рай.
Усе в наших руках
Як вже писав "Товариш", нещодавно при Кабінеті Міністрів України створено Державний комітет із питань контролю за оборотом наркотиків, який очолив генерал-лейтенант СБУ Володимир Тимошенко. Згідно з його даними, рівень наркотизації України - найвищий в Європі, а ситуація зі вживанням наркотиків набуває незворотних процесів: кількість наркозалежних у країні становить вже майже 2 млн осіб, що у 10 разів перевищує офіційні дані. Тобто кількість тих, хто перебуває на обліку в наркодиспансерах і органах внутрішніх справ (ще чотири роки тому всі цифри - як офіційні, так і неофіційні - були в 2,5 разу нижчі). При нинішньому населенні України в 45,9 млн осіб рівень наркотизації перевищив вже 4% і продовжує зростати. Для порівняння: епідемію грипу в країні оголошують, коли захворює 1% від кількості людей, які живуть на цій території.
Як вважають люди, що знають про проблему не з чуток - наприклад, директори державних центрів з лікування наркозалежних, 80% уживаних українцями наркотиків - сурогатні, які роблять самі споживачі або виготовляють ділки на кшталт Сергія С. і Віктора Т. Якщо опіум, то це маковий розчин, відвар соломки - так звана "ширка". Якщо брати психостимулятори, то переважно купують різні легальні препарати в аптеці, потім саморобно виготовляють наркотики. Тобто на 80% проблема наркотизації залежить повністю від українських реалій, а отже, цілком вирішується силами вітчизняних правоохоронців. Утім, як і решта 20%, що припадають на синтетичні наркотики - героїн або кокаїн, які потрапляють до країни контрабандою через кордон, шляхи й маршрути яких правоохоронцям також добре відомі, як і мережа розповсюджувачів усередині країни. І якби цей бізнес не "кришували" можновладці й ті самі правоохоронці, він не набув би розмаху, коли саме час говорити про національну безпеку країни. А ось про національне лихо - вже можна напевне.
...Львів'янин Сергій С. і киянин Віктор Т. зараз вже відбувають свої терміни в місцях позбавлення волі. Вони чималенькі - від 8 до 12 років. Ось тільки шкода, що своє креативне мислення, наполегливість дослідників і певні здібності до хімії і біології молодики використовували в кримінальному напрямі. Фахівці з них могли б вийти справді добрі... але ж відомо: попит породжує пропозицію. І доки в країні є ціла армія наркоманів, завжди знайдуться ті, хто її обслуговуватиме, яка кримінальна відповідальність за це не загрожувала б. Але чи готова держава до зменшення цієї наркоармії, яка вже загрожує існуванню самої держави? Це вже тема окремої розмови.
Віктор СМИРНОВ
Архив за 23.12.2003 – 13.01.2004
Версія для друку
