Архів: 29.01.2004 – 09.02.2004
Країна фальшивих людей і посад. При бажанні кожний в Україні може купити будь-яку освіту, високу посаду і стати володарем чужих таємниць (17.08.2010)
Фахівці помаранчевого забарвлення
Скандали з освітою, точніше її відсутністю, вже не раз показували істинне обличчя багатьох високопосадовців. Особливо в цьому досягла успіху команда екс-президента Віктора Ющенка, що не втомлювався говорити про високі моральні якості вірних йому людей. Класикою став конфуз з екс-міністром юстиції Романом Зваричем. З'ясувалося, що він не є доктором філософії Колумбійського університету й навіть ніколи там не навчався, як він сам стверджував у численних анкетах, зокрема і під час прийому на держслужбу. Проте гірка правда не стала приводом для відставки - з кріслом довелося розлучитися лише тоді, коли турнули весь Кабмін Тимошенко в її перший захід до Будинку уряду.
Ну, якщо міністрові юстиції можна, то нам і поготів, подумали, мабуть, тоді багато урядовців рангом нижче. Незабаром з фальшивим дипломом попався голова Ленінської райради Республіки Крим Анатолій Петрищев. І пішло-поїхало!.. Апофеозом стало викриття наприкінці минулого року заступника глави СБУ (!) Андрія Кислинського, який доти завзято служив у Секретаріаті президента Ющенка. Виявилося, що свою кар'єру молодий чиновник побудував на підроблених документах, зокрема, фальшивому дипломі Київського університету ім. Шевченка. А комісія Міносвіти встановила, що в цьому закладі зазначений пан ніколи не навчався. У результаті - кримінальна справа, підписка про невиїзд і закономірні питання: звідки в нього цей диплом? Якщо він фальшивий, то сам зробив чи купив? Якщо купив, то у кого й почому? І взагалі, скільки таких "дипломів" гуляє зараз Україною?
"Вуз на любой вкус"
Отримати підроблений диплом нині, виявляється, дуже просто. Для цього зовсім не потрібно п'ять років гризти граніт науки. В Інтернеті повно сайтів, що пропонують відповідні послуги. Ціна "липи" залежить від року бажаного випуску й варіюється від $350 до $800. Зовсім недорого, погодьтеся, за звання дипломованого фахівця. При цьому взагалі неважливо, випускником якого ВНЗ хоче стати клієнт.
Питання лише в тому, чи є в наявності бланк цього навчального закладу. Але і ця проблема вирішується - збільшується лише термін виконання замовлення. На сайті фальшиводипломників клієнтові тільки потрібно заповнити анкету, сплатити обумовлену суму, і за кілька тижнів кур'єр привезе заповітні "корочки".
Єдина проблема - номер диплома буде липовим, не зареєстрованим у вузі. І якщо роботодавець звернеться до навчального закладу, він без проблем дізнається, що претендент на вакансію там ніколи не навчався. Але є і інший шлях. За словами координатора громадської організації "Студентський захист" Андрія Черниха, ВНЗ й самі продають свої дипломи.
- Я знаю десятки таких випадків, щоправда, це більше практикувалося років 3-4 тому, - каже він. - Послуга коштувала приблизно $10 тис.
Звісно, до цього були причетні методисти й адміністрація ВНЗ, і відбувалося це, зазвичай, у невеликих провінційних вузах. Але клієнт одержував справжній диплом, і жодна перевірка не виявила б підступу.
Продати батьківщину можна за $3 тисячі
Звісно, підроблюють в Україні не тільки дипломи. Будь-який документ, який може принести його власникові хоч якусь користь, є нині об'єктом купівлі-продажу. Пенсійні й чорнобильські посвідчення, права водіїв і техпаспорти, проїзні на будь-який вид транспорту, квитки на футбол і концерти - все, що має попит, можна знайти в нелегальних поліграфістів. Здавалося б, зовсім недавно в Києві правоохоронці розсекретили найбільшу мережу з виготовлення і продажу документів-підробок - службових посвідчень, дипломів, прав водіїв, техпаспортів та іншого. Займалися цим колишній високопоставлений працівник правоохоронних органів, два менеджери з великої компанії мобільного зв'язку і досвідчений, хоча вже і судимий, поліграфіст.
"Ця злочинна мережа діяла в столиці п'ять років, і у них були дуже тісні зв'язки і з міліцією, і з держустановами, які допомагали їм", - повідомила тоді журналістам прес-секретар столичного ГУБОЗ Олена Мельник.
У зловмисників була справжня підпільна друкарня в приватному будинку, в якому стояло поліграфічне устаткування вагою близько тонни. Щоб його внести в будинок, шахраї розібрали, а потім знов склали цегляну стіну. Було також устаткування для ламінування документів і комп'ютерна техніка. Знайшли близько ста печаток держустанов, підприємств і вузів, і навіть кількасот підробних євро - мабуть, були зроблені на пробу. Збували свою продукцію умільці розміщуючи оголошення в Інтернеті, а також через своїх людей на ринках. "Фактично ця "фірма" була монополістом на ринку підробних документів Києва", - говорила тоді представник ГУБОЗ.
Утім, таких "монополістів", судячи із нинішніх оголошень в Інтернеті, - хоч греблю гати. Хіба що деякі з них відрізняються своєю "ексклюзивністю". Наприклад, у Донецьку свого часу був ухвалений суворий вирок 47-річній Марині Б., майорові міліції, екс-начальнику паспортного столу Київського РВВС, яка допомагала отримати фальшиві паспорти всім охочим виїхати до Ізраїлю. Злочинна група діяла з 2000 року. Зловмисники знаходили людей єврейської національності, які за винагороду продавали свої анкетні дані. Потім охочі отримати новий паспорт писали заяву про втрату документів і одержували нові з викупленими прізвищем та національністю. Одне замовлення коштувало від $3 до $5 тис.
"Ксивы разные нужны, ксивы разные важны"
У людей чесних і скромних може постати закономірне питання: а для чого потрібно, скажімо, купувати за 1,5 тис. грн посвідчення помічника народного депутата або фахівця Кабінету Міністрів, адже жодних видимих преференцій ці посади начебто не дають? А не скажіть...
Окрім зарозумілості і змоги "вивищити себе" в очах друзів і знайомих, такі "корочки" відкриють двері до чиновників різних рівнів і примусять їх уважніше поставитися до проблеми, що турбує власника цього документа. У разі проблем на вулиці наряд ДПС або ДАІ буде поблажливим. У залізничній або театральній касі завжди знайдеться "зайвий квиток" тощо. Важливий плюс - такі документи не підлягають суворій звітності, тобто перевірити, є їхній власник справді тим, за кого себе видає, практично неможливо. Тому, маючи справи з носіями подібних "ксив", чиновники прагнуть якомога швидше вирішити їхні питання "по-доброму", а правоохоронці вважають за краще з ними не зв'язуватися, навіть якщо ті щось порушили.
Зрозуміло, що при такому розгулі різноманітних підробних документів і, відповідно, наявності в країні значної кількості громадян, які нібито мають вищу освіту, обіймають високі посади (не кажучи вже про тих, хто їздить дорогами з купленими правами водіїв або безплатно в громадському транспорті за фальшивими пенсійними й чорнобильськими посвідченнями), побудувати в Україні справді правове суспільство буде непросто. І річ навіть не в тому, що хтось будує свій бізнес на виробництві фальшивих документів. Не було б попиту - не було б і такого протизаконного бізнесу. Але в тому-то і річ, що менталітет багатьох громадян як і раніше залишається "совковим": як би хоч щось увірвати на шару, в обхід усталених правил, на збиток іншим людям... Менталітет може змінити тільки час. А поки що надія лише на правоохоронні і контрольні органи, які повинні оголосити нещадну війну виробникам фальшивих документів і, звісно, їхнім власникам. І карати їх за всією суворістю закону, а не спускати, як часто буває, їхні справи "на тормозах".
Віктор СМИРНОВ
Як бореться з фальшивими документами міліціяДеякі громадяни полюбляють обзаводитися фальшивими посвідченнями працівників МВС, СБУ, прокуратури. Такі "корочки" відкривають широкі можливості, але в них є і дуже багато мінусів. Найголовніший: якщо ви не знайомі зі специфікою роботи працівників правоохоронних органів, легко проколотися на дрібницях. Правоохоронці, до речі, дуже не люблять, коли козиряють документами їхніх відомств. Отже, у разі викриття отримаєте по повній.
Кожний документ, який викликає сумнів, правоохоронці відправляють на експертизу в спеціальний експертний центр. І якщо підробка виявляється, заводять кримінальну справу. Порушникові, що використав липовий документ, світить до шести місяців арешту і 850 грн штрафу. Покарання, як бачимо, не дуже страшне. Може, тому власники підробок його і не бояться?
Секретні бази даних широкого споживанняВ Україні можна не тільки стати володарем фальшивих документів, а й чужих таємниць. Служба безпеки України регулярно затримує на ринку "Петрівка" в Києві реалізаторів електронних баз даних державних органів. За 1,5-3,5 тис. грн можна придбати жорсткі й лазерні диски зі всіма таємницями Держмитниці, МВС, ДАІ, податкової адміністрації, списки регіональних виборчих комісій... Торгівля закритою інформацією активно триває і в інших містах. Наприклад, торік у Львівській області було засуджено одного з торговців інформаційними базами держорганів України до двох років позбавлення волі.
У свою чергу організатори цього бізнесу купують потрібну інформацію у чиновників із цих самих держорганів. Ось тільки вийти на цих "кротів" СБУ, схоже, так жодного разу і не вдалося...
Архив за 29.01.2004 – 09.02.2004
Версія для друку
