Українські "резервації". У закарпатському "Павшино" серед нелегалів утримують професійних футболістів і навіть науковців (03.07.2008)
У 1993 році, ратифікувавши міжнародні документи і ухваливши власний закон щодо біженців, Україна почала приймати на своїх теренах "гостей". Чимало їх наразі мешкають у "Павшино" - одному з найбільших в Україні пунктів утримання біженців та нелегалів. Аби дізнатися про те, як зустрічають Міжнародний день біженців закарпатські "гості", вирушаємо у цю "резервацію".
"У таборі нас більше поважають, аніж на батьківщині..."
Колишнє містечко ракетників Павшино розкинулося за 10 кілометрів від Мукачевого. Це - невелика територія, розташована посеред мальовничого лісу і відокремлена високим сітчастим парканом. У чотирьох кутах огорожі - вежі з вартовими прикордонниками.
Сьогодні у "Павшино" великий футбол. На міні-майданчику шкіряну кулю ганяють дві команди. Навколо майданчика близько ста вболівальників сидять на лавах і спостерігають за грою. Прикордонник, котрий показує мені територію, каже, що серед біженців є й професійні футболісти, котрі грають у вищих лігах Азійського регіону...
Запримітивши журналістів, вболівальники стали скутішими. Прикордонник розповідає, що біженці й справді бояться білих людей. Адже з табору під виглядом захисту прав вивели чимало їхнього брата. Подальша ж доля таких "вільних" була невеселою...
Керманичі табору кажуть, що майже всім нелегалам у "Павшино" краще, ніж на волі. Тут, мовляв, вони мають такий-сякий харч і дах над головою. Тому й бояться того невідомого, що чекає їх за огорожею...
- Тут краще, ніж на батьківщині, - зізнається ламаною російською мовою Тапан Дутта, уродженець Бангладешу.
- На моїй батьківщині зараз дуже важкі часи, бо там є політичні проблеми. Наша країна про нас не дбає. В Україні навіть у цьому таборі нас більше поважають. Тому й не хочеться повертатися додому, - продовжує Тапан.
Вартові кордонів зізнаються, що майже всі затримані - миролюбні й спокійні люди. Вони не намагаються тікати, бо знають, що нема куди. Кажуть, що серед біженців та нелегалів чимало людей із вищою освітою та навіть учених.
Чиновники у своєму стилі...
Прикордонники зізнаються, що наразі утримання нелегалів та біженців - повністю на їхніх плечах. Кажуть, що минулого року ООН виділяла кошти для утримання нелегальних мігрантів в Україні. Проте цього року фінансування значно урізали. Зокрема, якщо на харчування однієї людини на день виділялося сім гривень, то цього року сума становить менше п'яти. Приміром, у сусідній Угорщині, ця сума більша вп'ятеро. У той же час з державного бюджету на утримання нелегальних мігрантів не виділяється ні копійки. Найбільше турбує прикордонників той факт, що на вищому рівні й досі не вирішено питання: хто має опікуватися цим пунктом - Міністерство внутрішніх справ чи Держкомміграції?
За словами начальника Закарпатського управління міграційної служби Миколи Товта, нині 70 відсотків усіх звернень із проханням надати статус біженця в Україні розглядають саме в Закарпатській області, яка таким чином на тривалий час стає новою батьківщиною для мешканців країн Африки, Азії та країн-учасниць СНД.
- Цього року в нас статус біженців попросили понад 400 осіб, - каже Микола Товт. - Отримали його 17. Решта ж людей, одержавши довідку про подачу заяви на отримання статусу біженця, мають можливість вільно пересуватися територією краю, шукати тут собі житло та роботу до з'ясування їх подальшої долі. Тому й дорікають нам краяни, мовляв, останнім часом побільшало на Закарпатті "гостей".
Наразі у "Павшино" перебувають 380 іноземних мігрантів. Хоча пункт розрахований максимум на 250-300 осіб. Усього, за словами прикордонників, з 2002 року і понині у "Павшино" утримувалось майже 10 тисяч осіб.
Павло БІЛЕЦЬКИЙ
Закарпатська обл.
Останні новини
Версія для друку
