Архів: 17.06.2004 – 12.07.2004
О. МОРОЗ: "Всі спірні питання треба вирішувати на зборах, політраді, з'їздах, а ухвалені там рішення - виконувати" (21.05.2009)
Шановний Миколо Євгеновичу!
Оскільки Вас, я так зрозумів, турбує відсутність партійної дискусії, давайте вважатимемо, що наш діалог і є такою дискусією. Я не був її ініціатором, бо вважаю, що всі спірні питання треба вирішувати на зборах, засіданнях, Політраді, з'їздах, а ухвалені там рішення - виконувати. Дискусія потрібна тоді, коли не з'ясована якась проблема, і вона потребує оцінки багатьох людей. Наприклад, Політрада схвалила проект концепції щодо АПК і земельного питання. Головне там: продавати землю чи ні? У постанові ми запропонували активу партії широко обговорити цю тему (і не лише із селянами), внести свої пропозиції. Ви зважили на таку потребу? Де Ваші пропозиції? Часу вже пройшло чимало, а це одне з ключових програмних питань для нашої партії.
Це так, до речі. Я уважно проглядаю газети інших партій. Жодної внутріпартійної дискусії не зустрів, особливо в тих партіях, які зараз формують владу.
А тепер щодо Ваших міркувань, відповідно до Вашого листа.
Хто винен?
Скажіть, Ви не стомилися повторювати тезу одного з розкольників, що провалив виборчу кампанію в області, за яку відповідав, і відразу запустив тезу про мої звинувачення партійного активу. Я уважно переглянув свої доповіді на останніх з'їздах. Ні, не було там надуманих звинувачень низових партійних організацій і комітетів. Була критика тих, хто не зробив того, що зобов'язаний був зробити, - незалежно, чи є він секретарем Політради, чи райкому. А як інакше? Давайте хвалитимемо Олександрівський райком СПУ. Ви забезпечили 2,5% підтримки, область - так само. А нам не вистачило 22 тис. голосів по Україні. Які Вам спускалися "циркуляри"? Чому кандидат у депутати від Вашої області, він же Перший секретар ОК М. Садовий при тому, що він був у цей час народним депутатом, заступником голови Комітету ВР з питань освіти, не був у районі? Запитайте його, адже в області теж аналізувався одержаний результат. Сподіваюся, самокритично аналізувався.
У нас немає партійної "номенклатури". Той же М.В. Мельничук, про якого Ви згадуєте, у закріпленій за ним області забезпечив підтримку майже 4% виборців. Усі секретарі Політради і Голова СПУ працюють на громадських засадах. Політрада - це на 90% активісти з областей, вони там і працюють. А що Ви маєте на увазі під словом "партноменклатура"?
У нас були всі можливості увійти до парламенту. Ми не відстояли голосів виборців. Щодо цього потрібно було зробити те, що передбачалося в документах ЦВШ. "Київська партноменклатура" цього не забезпечить. Ніхто з центру не може замінити відповідального за виборчу дільницю. Ви, до речі, зараз маєте цих активістів? Усі вони - надійні люди? (Я маю право цим поцікавитися, чи Ви вважатимете це теж звинуваченням?)
Агітматеріали
Я зрозумів, що Ви читали "Інтерв'ю для вас". Там же доступно, здається, зроблено роз'яснення щодо початку виборів. Я був Головою ВР, Президент порушував Конституцію, домагаючись розпуску парламенту. Моя позиція була законною. І Ви вважаєте, що я при тому мав говорити, що вибори відбудуться? Хто ж би мене вважав тоді нормальною людиною, і як би Ви коментували мою позицію активу та виборцям? Ви вважаєте, що цей Ваш аргумент гідний дискусії, тим паче, майже через два роки після виборів?
За газети й листівки не говоритиму. Їх вистачало, у разі потреби можна було виготовити на місцях додатково. Умови були створені, Ви це знаєте.
Про банер. А Ви пробували його поставити хоч десь? На приватному, скажімо, будинку члена партії? Чи написати на шматку полотна "Наша сім'я голосує за СПУ" і повісити в себе на балконі. Це важко було? У "циркулярах", точніше, Постанові ПР 8-місячної давності передбачено, що банери такого змісту (щодо підтримки СПУ) треба вивісити тепер. Скільки їх є зараз в Олександрівці? Чи Ви вважаєте, що цю справу теж має забезпечити неіснуюча "київська партноменклатура"?
"Побудуємо Європу в Україні!" Це гасло було, хоч і не в останній кампанії, воно абсолютно правильне. Я не раз зустрічався з активістами рад, вони повністю згодні з його змістом, як і з гаслом "Права і владу місцевим громадам". Не "хто нас у ту Європу пустить...", а робити нормальне життя людей тут, в Україні. Невже Ви, мудра людина, досі не зрозуміли суть елементарного гасла? Як же могли виборці зрозуміти його зміст, якщо місцевий партійний лідер його не захотів сприйняти?
Про публікації в "Товариші" не говоритиму. Тут загальниками не обійтися. Називайте статті, які Вас не задовольняють, аналізуватимемо. Ця газета, кажете, не є популярною у безпартійного населення. А я Вам багато прикладів наведу, що "Товариш" зажив популярності, як і місцеві партійні газети, якщо партійний актив робить те, що перевірено досвідом і що передбачається робити партійними документами. Проте нехай читають газету члени партії, вона на них передусім зорієнтована. Тоді соціалісти й безпартійних зможуть переконати. У Вас у районі понад 170 членів партії, а газету передплачують 10 осіб. Я не знаю, чи лише партійці її передплачують, але те, що Ви "Товариша" або не читаєте, або читаєте з упередженням, у мене не викликає сумніву. Звертаюся до Вас як до професіонала, хоч погодьтеся, досвід газети райкому партії радянських часів - це важливо, але не те, що може бути провідним у нинішніх умовах: принципово інші умови, абсолютно різні цілі і призначення друкованого органу.
Я не ставлю запитань. Самі їх поставте. Таке враження, що деякі райкоми закриті. Усі пішли... куди?
Іще раз про гасла. Вони важливі. Але річ не в них. Жодне гасло не замінить спілкування з людьми, іншими словами, - комунікації. Члена партії - з безпартійним. Прихильника партії - з тим, хто не визначився. Хіба запалювали виборців гасла "Справедливість є...", "Закон один для всіх"...? А результати були. Мене тричі обирали в мажоритарному окрузі, де не було партійної організації, і я не використовував жодних гасел. 8-10 зустрічей у день - оце й усе гасло.
Газети
Ви - журналіст. Якщо Ви вважаєте, що в газеті нічого не змінилося, тоді Ви нещирий. Щодо "науковців", "дискусій", "програє в інформаційному плані", "не йде в ногу з життям", "що таке партійна преса", "де первинні партійні організації?"... Це все загальники. Говоріть конкретно, інакше це звучить, вибачте, демагогією, як, здається, "публіцистичний задум" редактора.
Про тиражі двох газет, - Ваше порівняння настільки невдале і... непрофесійне, ніби придумали його не Ви.
Щодо "прокукурікали...". Спробуйте "доспівати" по "Справедливій Україні". Покажіть приклад, Ви ж фахівець, ми використаємо в загальному масштабі.
Фінанси
До речі, а скільки коштів (відповідно до Статуту й "циркулярів" (за якими внески залишаються на місцях) збирається у вашому РК? "Економите", чи як? Отак і я змушений "економити".
Кадри
Досвід КПРС був повчальним. Якщо здібного працівника посилали керівником до іншого району, то це було на користь справі. І тим опікувався не Перший секретар РК, а оргвідділ ОК (ЦК). Може, у вашому районі було інакше, то це не є підставою для узагальнень.
Я справді знаю, чому пішли названі (і не названі) Вами люди. А як Ви думаєте, на користь партії пішло те, що зробили О. Баранівський (Ви добре його знаєте?) та іже з ним? Я два роки мушу гасити колотнечу, за красивими словами про причини якої приховувалося те, що стало видимим тепер.
Чесність
Звідки Ви взяли, що я сказав неправду? Це у Вашому районі внесків не платять, в інших - платять. Або допомагають у інший спосіб. Декілька ОК самостійно вирішують проблеми фінансово-матеріального забезпечення.
Як має "це питання офіційно... вирішити з'їзд"? Підкажіть, моєї уяви не вистачає. А так, як розумію, - дивіться у Статуті, бо інакше ми були б не Соціалістичною партією.
Партія дітей війни
Це моя ініціатива, повністю підтримана усіма Першими секретарями ОК (за винятком одного).
Тепер пошукайте собі відповідь, чому попереду нас із такою ініціативою виступили "литвинівці" й зареєстрували партію "Діти війни"? Чому той, над ким "гроза нависла", намагався всю організацію дітей війни покласти під одну олігархічну партію?
Вам (як дитині війни) із СПУ виходити не треба - читайте "Товариш", там усе написано.
Тактика, стратегія
Щодо "товстосумів". Називайте прізвища, їхні статки - позбавлятимемося.
Щодо моїх поетичних виступів. Знаєте, перший номер "Товариша", який ми готували з Адамом Мартинюком, розпочинався із мого вірша. І він Вам на вадив (хоч це було давно, за 13 років до Вашого вступу до партії). Згодом час від часу я вдавався до цього жанру. В останні роки - значно рідше, але бачу, що й це заважає Вам чути мене як Голову партії. Але чуйте!
Вас турбує посада Першого секретаря. Це не питання стратегії і тактики, але й самої проблеми немає. Нагадаю, що посаду ми запровадили тоді, коли я мав обов'язки Голови ВР. Зараз нічим іншим, крім партії, я не займаюся, а посада є в Статуті. Тому без натяків кажіть, що Вас не влаштовую я на цій посаді. Коли була фракція у парламенті, парламентська трибуна для висвітлення позиції, тоді Вам і позиція, і стратегія, і гасла, і агітматеріали, і кадрова політика були правильними. Принаймні пропозицій (тим паче, протилежного змісту) не було. Що ж трапилося? Партія не в парламенті? То давайте робити так, щоб вона туди повернулася! Але - разом, а не спостерігати збоку чи роздавати оцінки, або ж займатися колотнечею, пустослів'ям, через що не вистачає часу на необхідну роботу.
Про згадані прізвища. На з'їзді Ви, якщо мали бажання слухати, могли зрозуміти, чому В. Цушко нині (сподіваюся, тимчасово) не в активі. Щодо В. Семенюк рішення ухвалював з'їзд, тому бюро треба не "дивуватися", а брати цей факт до відома. Звісно, що дочасне висунення кандидатури (це була ініціатива "оновлювачів") ставить часто в трудне становище Валентину Петрівну.
Хто кому програє - з висновками не поспішайте. Знаю лише, що як фахівець своєї справи і як людина, що вболіває за народ, В. Семенюк на п'ять голів вище за Ю. Тимошенко. Але це, знову ж таки, розмова не зовсім за темою.
Щодо В. Бойка. Ви - "стратег", і щось помітили. І що Ви тепер порадите? Було б у Кіровоградській області на 30 тис. голосів підтримки більше, була б інша "стратегія". Ви Володимира Семеновича запитували про висунення його кандидатури? Мабуть, ні. То про що мова?
Я вірю, що Вас хвилюють висловлені й не висловлені думки. Це нормально. Хвилюють вони й мене. Усе, що я роблю, спрямоване на те, щоб проблеми, які стосуються партії та її місця у політичній системі, були вирішені. Давайте разом братися за них, бо повчань вистачає, повірте. А треба крок за кроком займатися конкретними справами. Так, як роблять багато секретарів РК, за що їм велике спасибі. Так, як зобов'язує всіх партійців робити з'їзд і Політрада СПУ.
Інакше не буде успіху. В будь-якому разі, вимагатиму такої роботи, спираючись на вимоги переважної більшості однопартійців, Статут та рішення з'їздів.
Олександр МОРОЗ
Архив за 17.06.2004 – 12.07.2004
Версія для друку
