Архів: 04.01.2007 – 01.02.2007
Ярослав Мендусь: "Сьогодні немає підстав для проведення одночасних виборів Президента і ВР" (02.03.2007)
- Як Ви оцінюєте підписання угоди між БЮТ і "Нашою Україною" про спільні опозиційні дії? Які будуть наслідки такого кроку для парламенту і для Президента?
- Оцінюю це як чергове підписання чергового договору між БЮТ і "Нашою Україною". У них вже чимало таких взаємних обіцянок в політичній вірності, ось тільки їхні дії на практиці бачити ще не доводилося. На мій погляд, найкраще ситуацію характеризують слова Талейрана, який, спостерігаючи за поведінкою династії Бурбонів, що реставрувалася у Франції, вимовив: "Вони нічого не забули і нічому не навчилися"... За променистими усмішками лідерів "широкої опозиції" ховаються глибокі особові суперечності, які екстраполюються і на місцевий рівень. Буквально через пару днів після розрекламованого повідомлення про те, що в реґіони направлені телеграми з метою забезпечити координацію дій двох опозиційних фракцій в місцевих радах, з'явилася цікава інформація з Тернополя. Там керівник місцевого відділення ВО "Батьківщина" заявив, що на обласному рівні співпраця його політичної сили з "Нашою Україною" неможлива. І пояснив причину: "зі значною частиною депутатів обласної, міських і районних рад, які не працюють на користь міста, району, області, співпрацювати ми не маємо морального права".
Розуміючи безперспективність створення подібних союзів на місцях, ці дві сили прагнутимуть проявити свою "єдність" в парламенті: швидше за все, влаштовуватимуть чергові шоу і захоплення щитових, туалетів і буфетів.
Кращою відповіддю на це хуліганство з боку більшості, я думаю, має стати ефективна законодавча робота. А також необхідно пояснювати людям, скільки коштують для їхніх кишень видовищні дії парламентських шоуменів.
- Але, тим не менш, Президент схвалив і підтримав об'єднання опозиційних сил у ВР, навіть написав на їхню адресу розчуленого листа, де йдеться і про "повзучу узурпацію влади", і про повноваження, за допомогою яких Ющенко готовий захищати громадян і національну безпеку...
- Знаєте, я б звернув увагу на те, що Віктор Ющенко обмежився всього лише листом, в якому схвалив об'єднання БЮТ і "Нашої України", хоча були прогнози, що особисто Президент очолить об'єднану опозицію. Але він не став цього робити, незважаючи на відчайдушні спроби менеджерів з Секретаріату втягнути Президента у протистояння між радикальною опозицією в особі БЮТ і коаліцією. Поки у Ющенка виходить залишатися над сутичкою, виступаючи в ролі своєрідного арбітра - як і належить главі держави. Найближчі події покажуть, чи вдасться Президенту відмовитися від спокуси радикалізації, від тактики лобових дій.
- Чи вигідні Віктору Ющенку особисто дострокові вибори ВР?
- Гадаю, для нього підтримка такого сценарію - найкоротший шлях до втрати влади. Адже, йдучи курсом Тимошенко, Президент зрештою потрапляє в залежність від лідера БЮТ і втрачає самостійність. Тому більшість раціонально мислячих представників "Нашої України" чинили і чинять опір зміцненню відносин з БЮТ. До речі, Юлія Тимошенко відразу сказала, що про спільний список з "НУ" не може бути й мови, а це значить, що не може бути й мови про якісь гарантії самому Ющенку і його політичній силі.
- Чи можлива співпраця коаліції з опозицією - у випадку, якщо Президент, як і обіцяв, ветуватиме всі парламентські закони? В якому форматі можлива така "дружба" проти Президента? Чи піде на це опозиція в особі БЮТ?
- Президент, який на догоду політичній кон'юнктурі блокує законодавчу роботу ВР, ветує всі (!) закони, з чинника стабілізації перетворюється на його антипод. Наслідки такої діяльності позначаться передусім на економіці України, на соціальному становищі її громадян, на міжнародному іміджі країни. Впевнений, що Віктор Ющенко це розуміє і ніколи не стане на шлях дискредитації інституту президентства.
Що ж до ситуативної взаємодії з колегами із опозиції, то недалека історія показує: для неідеологічних партій на першому місці стоїть не реалізація програмних зобов'язань, а задоволення владних амбіцій лідерів. От чому, перебуваючи в переговорному процесі влітку минулого року із СПУ і БЮТ, "Наша Україна" вважала можливим парафувати коаліційний договір з Партією реґіонів. І тільки ефективні й точні дії соціалістів зруйнували створення цього тандему. Хочу вам також нагадати про голосування блоку Тимошенко за подолання президентського вето на закон про Кабінет Міністрів - у пику їхнім нинішнім союзникам з "Нашої України". Отже, ніколи не говори "ніколи".
- Чи підтримає СПУ законопроект реґіонала Василя Кисельова про одночасні дострокові вибори ВР і Президента?
- Поки на фракції це питання не обговорювалося. Але моя думка така: обставини, за яких можливі дострокові парламентські та президентські вибори, врегульовані Конституцією. Законних підстав для розпуску парламенту - згідно з Основним Законом - немає, як немає і мотиву для оголошення імпічменту Президенту. Посилання на ситуацію 1994 року некоректні, адже тоді в Україні була глибока політична криза, а зараз, навпаки, уряд, коаліція працюють злагоджено і результативно. Намітилося економічне зростання, що дає можливість з 1 квітня збільшити соціальні виплати, підвищити мінімальну зарплату. Тому опозиція і прагне представити, що "настає кінець світу", коли врятувати країну можуть тільки позачергові парламентські вибори. Не думаю, що варто їм підігравати або, навпаки, шантажувати загрозою "рокіровки": ви нам позапланові парламентські вибори, а ми вам дострокові вибори Президента і ВР. Тому розцінюю законопроект колеги Кисельова як не зовсім вдалий піар-хід.
- Тим не менше, за якої ситуації можливі дострокові вибори? СПУ до них готова? Вона піде самостійно чи в блоці з ПР?
- Конституція передбачає усього три причини для законного розпуску Верховної Ради: якщо протягом місяця з дня відкриття першого засідання ВР не вдається сформувати більшість, якщо за 60 днів не створений уряд і якщо парламент не може розпочати роботу протягом 30-ти календарних днів. Усі інші "одкровення" - художній свист. Іншими словами, легітимних підстав для розпуску ВР і призначення дострокових виборів немає. Більше того, парламент працює вельми продуктивно - це ж видно по результатах! Наприклад, з 138-ми законів, ухвалених парламентом на минулій сесії, 107 підтримані конституційною більшістю голосів. Які ще докази стабільності і ефективності потрібні? Ухвалені закони про КМ, про імперативний мандат, в першому читанні - закон про опозицію, а представники БЮТ сьогодні знаходяться в керівництві парламенту. Отже, розмови про дострокові вибори - не більше ніж груба пропаганда.
Що ж до участі СПУ в чергових парламентських виборах, то як ідеологічна партія ми, безумовно, підемо на них самостійно. Хочу особливо наголосити: СПУ готова до будь-якої ситуації. Пошлюся на недавній досвід: під час минулої виборчої кампанії соціалістам передрікали провал. Результат ви знаєте: партія подолала виборчий бар'єр, входить до складу Антикризової коаліції, наші представники посідають стратегічні пости у виконавчій владі - МВС, Фонд держмайна, Мінтранс, Міносвіти. Як на мене, подібна тема про "неспроможність" СПУ вже набила оскомину всім, навіть нашим опонентам. Переконаний, що послідовна позиція партії в реалізації своїх передвиборних обіцянок і під час наступної виборчої кампанії знайде підтримку і розуміння людей. Тому біснування наших опонентів, регулярні "п'ятихвилинки ненависті" на одному з "чесних" телеканалів є кращим визнанням реального впливу соціалістів у політикумі та в суспільстві.
- Тарифна війна: хто в ній переміг?
- Сьогодні з високою точністю можна сказати, хто програв у тарифній війні - це наші громадяни. У 18-ти реґіонах України, де більшість в облрадах контролює БЮТ, замість кваліфікованої роботи щодо визначення розмірів тарифів (а це питання входить в компетенцію місцевих органів влади) проводилися галасливі театральні вистави. Спочатку були підняті в три рази тарифи, а потім з ними почали публічно боротися, як, наприклад, в Сумській чи Хмельницькій областях. Причому, ця боротьба досягала свого піку в той момент, коли в реґіон приїжджала одна дуже емоційна пані, що має пряме відношення до підвищення цін на газ і тепло.
Щодо цього хочу віддати належне своїм землякам зі Львова: коли лідер БЮТ на засіданні міськради спробувала влаштувати чергове тарифне шоу, депутати по суті вказали їй на двері, відмовившись бути статистами в чужій виставі. Та заради об'єктивності слід зазначити, що й відповідні підрозділи уряду спрацювали не найкраще. Замість того, аби суворо закликати до порядку місцевих князьків, що зарвалися, центральна влада сонно поглядала на те, як опозиція робить дешевий піар на комунальних проблемах громадян.
- Які сьогодні відносини Соцпартії і Юрія Луценка? Екс-глава МВС стверджує, що на бік його "Самооборони" переходять активісти СПУ з низки реґіонів.
- Відносини Соцпартії з Луценком такі ж, як з Вітренко, Марченком, Чижем. Усе це - явища одного порядку. Багато ви про них чуєте, знаєте? Тут доречно процитувати класика: "Иных уж нет, а те далече...".
- Але ж Луценко є. І близько.
- Тільки він чомусь не спроможеться назвати бодай одну "первинку" СПУ (я вже не кажу про районну чи обласну організацію), які перейшли на бік "Самооборони". Підозрюю, що малинові прапори, які з'являються під час акцій "юного барабанщика" - не більш як імітація всебічної партійної підтримки його структури.
- Лідер "Народної самооборони" також обіцяє свою допомогу в організації "майданів", якщо Президент зважиться на розпуск ВР. Як поведуться партія, парламент в цьому разі?
- Парламентський звіт міністра внутрішніх справ Василя Цушка дає можливість припустити, що у лідера "Самооборони" є підстави непокоїтися не тільки за свою репутацію. Сьогодні вже всім зрозуміло, звідки кошти на організацію дорогих всеукраїнських акцій у держурядовця, якого Президент звів у ранг свого штатного радника. За попередніми оцінками КРУ і Мінфіну, обсяг фінансових порушень в період керівництва Луценком МВС сягає півмільярда гривень. Гадаю, в цьому теж є пояснення причин надзвичайного радикалізму деяких колишніх однопартійців... Стосовно реакції парламенту на заклики до дестабілізації ситуації, то вона буде жорсткою, але адекватною - в рамках Конституції.
- Чи може парламент піти на вибори Президента у Верховній Раді?
- Такий підхід передбачає внесення змін до чинного Основного Закону. Це можливо при консенсусі політичних сил в парламенті з цього питання. Такої єдності поки не спостерігається.
За даними соціологічних опитувань, до таких змін не готовий і наш виборець. Тому сьогодні така дискусія має умоглядний характер.
Бесіду вела Ольга ЗАВ'ЯЛОВА.
Архив за 04.01.2007 – 01.02.2007
Версія для друку
