Архів: 10.05.2004 – 05.02.2007
Насильство на стадіонах. Чи не повториться в Україні італійська трагедія? (19.02.2007)
На початку лютого, як ми вже повідомляли, трагедія на Сицилії призвела до того, що на Апеннінах були скасовані абсолютно всі футбольні поєдинки - у всіх лігах, від Серії А до любительських ліг і жіночих змагань, матчі національної і молодіжної збірних Італії. Президент Федерації футболу Італії Лука Панкаллі тоді заявив: "У мене просто бракує слів. Я вражений трагедією, що відбулася, до глибини душі. Але самих слів зараз явно недостатньо. Настав час діяти. Неможливо більше терпіти це неподобство. Якщо це футбол, то ми зобов'язані терміново все зупинити. Це нічого спільного зі спортом не має. Проблема набагато ширша і її треба вирішувати спільно". Ото ж то й воно, що проблема ширша і має історичне коріння. Чи не повториться подібне на українських полях?
Футбол: спочатку було насильство
У ХІІ-ХІІІ сторіччях в Англії зародилася традиція проведення матчів між парубками сусідніх сіл в Shrove Tuesday - останній день Масниці. Правил не існувало, і футбол тоді був не чим іншим, як насильством в чистому вигляді - потрібно довести м'яч, зроблений з набряклого свинячого сечового міхура, до околиці села суперника. В боротьбі за м'яч "футболісти" лупцювали один одного куди попало, що завдавало каліцтв, були смертельні випадки і ворожнеча між селами. До наступної Масляної. Розвага подобалася народу, але власті почали забороняти такий футбол, який приводив до масових заворушень. Та попри це, народ примудрявся грати. Так було до ХІХ сторіччя, коли було складено правила. З'явилися ворота, розмітка та всі інші атрибути, але насильство не зникло. Гравці вже не билися, але це відбувалося довкола матчів, коли в заворушеннях брали участь десятки тисяч людей. Чи можна покінчити з традицією виїзду на гостьовий матч з метою побешкетувати, якщо навіть дуже манірні англійці нахваляються, що є уболівальником того чи іншого клубу в 7-8 поколінні? Футбол в Англії став глибоко соціальним явищем - відвідання футбольного матчу для більшості стало таким же звичним заняттям, як похід в театр, кіно або паб.
Коли суспільство хворе...
Під час війни в Італії, де футбол - друга релігія, він настільки прогнив і увібрав в себе існуючі в суспільстві мерзенності, що в ті дні поняття "тифозі" пропонувалося вважати похідним від слова тиф. Всі усвідомили, що рано чи пізно це мало трапитися. Достатньо пригадати, як часто останнім часом приходили повідомлення про спалахи агресії на футбольних аренах, скільки матчів міжнародного рівня було припинено саме в Італії ("Рома" - "Динамо", наприклад, коли запальничкою влучили в голову арбітрові Фріску). Чи винне саме спортивне змагання в цьому? Вважається, що ні, адже футбол - лише привід для відморозків виплеснути свою сліпу лють. 38-річний офіцер поліції Філіппо Рачиті загинув на бойовому посту під час безпорядків, які спровокували оскаженілі фанати після матчу "Катанія" - "Палермо". Овдовіла його дружина, сиротами залишилися двоє неповнолітніх діточок... Наступного ж ранку на стінах Рима і Ліворно з'явилися написи, які й підтвердили діагноз італійському суспільству: "Усі поліцейські - виродки", "Одним копом стало менше - усім нам краще". Один з представників "ультрас" дав інтерв'ю газеті, в якому заявив: "Я радий його смерті". Цікаво, що матч "Катанія" - "Палермо" почався з хвилини мовчання на вшанування загиблого прямо на футбольному полі керівника однієї з команд нижчої ліги, який намагався розборонити бійку, що спалахнула, і отримав смертельний удар в голову.
В Італії не було проблемою пронести мопед і кинути його з верхнього ярусу
22 лютого "Шахтар" має грати у Франції на полі "Нансі", де 30 листопада поліцейські показали, як можна перемагати хуліганів. Місцевий клуб грав тоді з "Фейєноордом" і вигравав 3:0, коли почалися безпорядки в секторі фанатів гостей. Французькі спецпідрозділи зробили "зачистку" сектора, застосувавши сльозогінний газ. Голландський клуб було усунено від Кубка УЄФА, і він заплатив солідний штраф. Ситуація ця вже не вважалася неординарною, швидше - банальною. Насильство, безпорядки на трибунах стали нормою в деяких країнах, перекинувшись на матчі єврокубків. Найцікавіше, що за позитивним досвідом всім рекомендується їхати в ... Англію - на батьківщину футбольного хуліганства. Нагадаємо, що після дискваліфікації англійських клубів в єврокубках, викликаною трагедією у фіналі кубка європейських чемпіонів між італійським "Ювентусом" і англійським "Ліверпулем" на стадіоні "Ейзель" в Бельгії (тоді загинули через безпорядки 39 осіб), на Туманному Альбіоні дуже серйозно замислилися, як жити далі. В результаті було реалізовано програму боротьби з насильством на стадіонах, яка привела мало не до ідилії. До речі, після "Ейзеля" фанати всього світу до свого прапора прикріплювали фрагмент британського прапора, ще тоді показавши своє негативне ставлення до "макаронників", які програли "бій" меншій кількості англійців, які наступали (!) до того ж знизу. Це неадекватне рішення УЄФА (тільки проти англійців) і привело до того, що Італія настільки розслабилася, що там не було проблемою пронести на стадіон мопед і кинути його з верхнього ярусу на нижній.
В Україні мир та спокій?
Чи є передумови для масового насильства в Україні? Адже з часів "теплих" зустрічей фанатів московського "Спартака" на Київському вокзалі, жодних гучних ексцесів не відбувалося. У нас немає історичних передумов, щоб в чемпіонаті Україні відбулися масові заворушення. Адже те ж протистояння сицилійців з "Катанії" і "Палермо" налічує 30 років зовсім не безкровної історії. У нас же навіть 20-30-тисячний десант "помаранчево-чорних" фанатів "Шахтаря" жодного разу не став причиною безпорядків. У київських динамівців "особливі" відносини лише з одеситами, але для масової конфронтації не вистачає "бази". Не будемо забувати, що всі західні "хулігани", хоч як дивно це виглядає, досить освічені і забезпечені люди, які можуть собі дозволити виїзд у будь-яку точку Європи. Але, на погляд "Товариша", передумовою футбольного хуліганства у нас в країні може стати розкол в суспільстві. Вже було кілька дрібних епізодів, коли у Львові мала місце неадекватна реакція по відношенню до донецьких уболівальників. Втім, краще за Стефана Решка в нашій країні ніхто не розповість про питання безпеки у футболі, адже відомий захисник "Динамо" в минулому і викладач Академії внутрішніх справ є головою комітету Національної федерації з питань безпеки змагань:
- Сльозогінний газ, - говорить Стефан Михайлович, -- крайній метод боротьби з хуліганами, а у нас він заборонений взагалі. Необхідно просто вживати попереджувальні кроки. Можу тільки припустити, що в Європі немає достатньої кількості представників правопорядку на трибунах. У нас же їх достатньо завжди. Ще у 1996-му МВС і Держкомспорт видали спільний документ про те, що комерційні структури, які проводять спортивні заходи, гарантують присутність на них міліції. Ніколи не можна говорити, що українські уболівальники нездатні повторити безчинство італійських тифозі, адже поганий приклад - заразливий. Незрозуміло тільки, чому всупереч нормам ФІФА там завжди дозволялося проносити піротехнічні засоби на трибуни. Я регулярно одержую зведення про покарання за поведінку вболівальників на трибунах. Раніше лідером була Англія, але в останні шість років тут немає рівних італійцям. Вони економлять на безпеці, тож і мають проблему. На тому ж пам'ятному матчі "Рома" - "Динамо" були присутні 800 правоохоронців. У нас же на НСК "Олімпійський", якщо очікується заповнення арени більш як на 75%, менше 2-3 тисяч міліціонерів не буває. У Бремені на матчі Німеччина - Україна було 60 поліцейських і 200 стюардів.
Загалом, поки у нас багато міліції на футболі, порядок футбольним матчам гарантований. Навіть організовані фани з репутацією хуліганів проводять абсолютно нешкідливі акції. Недавно під час акції "Захистимо наш футбол" вони зажадали від ФФУ і ПФЛ припинити проводити матчі в робочі дні, максимально обмежити кількість легіонерів в українських клубах всіх ліг, дозволити використовувати піротехніку на стадіонах, припинити неправомірні дії міліції під час матчів, заборонити натуралізацію і заявки у всі збірні гравців неукраїнського походження, розширити географію матчів збірної. Все це не настільки серйозно, щоб говорити про проблеми взаємин футбольного керівництва і уболівальників. Справжні "ультрас" на цю мирну акцію просто не ходили.
Роман РУДАВКА.
Архив за 10.05.2004 – 05.02.2007
Версія для друку
