Архів: 05.02.2004 – 12.02.2004
Не землю продавати слід, а хліб і до хліба. (16.11.2011)
Майже сталося: з початком 2012 року нинішні властителі готуються відкрити торги українською землею. Можновладці всіх мастей неабияк тішаться, потирають руки з того, що нарешті дорвалися до найціннішого багатства нашого народу, даного йому самим Богом. Верховна Рада ось-ось видасть на-гора закон "Про ринок земель", і розпочнеться небачений у світі земельний ґешефт. Українська земля піде з молотка.
Позиція соціалістів щодо земельного питання чітка й однозначна: "Поки ми будемо в парламенті, українська земля не продаватиметься". Це положення ясно викладено в Програмі Соцпартії. На превеликий жаль, сьогодні зупинити ці злочинні наміри нікому, адже Соціалістична партія України тимчасово не має можливості безпосередньо в парламенті захищати земельні інтереси громадян і держави в цілому.
Тепер навіть далекі від політики люди починають розуміти, що земельне питання стало однією з головних причин витіснення представників СПУ з Верховної Ради. З цього приводу лідер СПУ Олександр Мороз справедливо й точно зазначив: "Злодій не хоче, щоб його хтось упіймав за руку". Зробити це може тільки український народ.
Наприкінці вересня в Києві було створено Всеукраїнський комітет захисту рідної землі, у роботі якого мають намір узяти участь майже два десятки громадських організацій. Краще пізно, ніж ніколи. Однак "реформаторський" досвід нинішніх можновладців - податкова та пенсійна реформа, зменшення соціальних виплат дітям війни та іншим соціально незахищеним категоріям населення, закриття шкіл, "оптимізація" в системі охорони здоров'я, наступне ухвалення антисоціального за суттю Трудового кодексу тощо переконують, що влада зовсім не бажає вести діалог із суспільством щодо курсу своїх реформ.
Але тепер йдеться не про що інше, як про підготовлену катастрофу, яка несе знищення нашої нації і держави. Не дивно, що селяни, фермери, чесні керівники великих агропідприємств, які дивом вистояли в хаосі так званої кучмівської земельної реформи, виступають проти запровадження ринку землі в тому варіанті, який пропонує нинішня влада, великий спекулятивний капітал, який фактично стоїть за владою.
У січні 2009 року низка відомих, заслужених людей, видатних організаторів землеробства через газету "Селянська правда" Івана Бокого звернулися до діючого тоді та колишніх Президентів України В. Ющенка., Л. Кравчука, Л. Кучми, депутатів Верховної Ради, обласних районних та сільських рад з вельми промовистим за назвою відкритим листом "А земля не буде продаватися назавжди".
Що ж зробив тоді діючий Президент Віктор Ющенко, який на Майдані клявся у своїй листівці підписати закон про продовження мораторію на купівлю-продаж землі? Наприкінці грудня 2006 року такий закон спершу підписав, а через два роки, у жовтні 2008-го, скасував закон про мораторій... своїм указом.
За таких обставин міркування першого заступника голови Рівненської облдержадміністрації Анатолія Юхименка про те, що селяни новий закон (законопроект "Про ринок земель", - авт.) не сприймають, бо, мовляв, завжди бояться, що їх обдурять, а тому потрібна роз'яснювальна кампанія, видаються нам нещирими. Чи ж справді ніхто не буде забирати землю в селян, як це стверджує обласний високопосадовець?!
Так ось, голова державного Агентства земельних ресурсів Сергій Тимченко в одному зі своїх останніх телевиступів підтвердив чутки про підготовку ще одного "земельного" закону, в якому будуть передбачені штрафні санкції до тих власників земельних паїв, які їх не оброблять або не використовують. Законопроект готує Мінагропром.
Можна легко спрогнозувати, як саме позначаться штрафні санкції на селянах у тому разі, якщо такі штрафи буде запроваджено. Наприклад, за даними управління Держкомзему в Рівненській області, у північних районах нашого краю лише 6-15% паїв здаються в оренду. Та й загалом по області лише половина розпайованих земельних угідь перебувають в оренді. Адже не секрет, що землекористувачі орендують лише кращу землю, а до того ж воліють обробляти великі масиви. А переважна більшість власників паїв - пенсіонери, тобто люди похилого віку, які вже не можуть дати ради тій землі. Між іншим, у 1990 році в Рівненській області в агрогосподарствах нараховувалося 846 тисяч гектарів ріллі. І всі вони оброблялися, як мовиться, до останньої сотки.
Тож не важко здогадатися, що запровадженням штрафних санкцій, якщо тільки такий законопроект буде ухвалено, селян хочуть насильно відлучити від землі.
Антон ВОЛИЦЬКИЙ,
"Рівненський діалог"
Архив за 05.02.2004 – 12.02.2004
Версія для друку
