Архів: 05.02.2004 – 12.02.2004
Зерно гривні не допоможе? (23.11.2011)
Україна цього року зібрала майже 55 мільйонів тонн зернових. Це найкращий показник за усю історію. Саме на аграріїв зараз влада покладає чи не найбільші надії, адже на фоні валютного голоду вони одні з небагатьох, хто може привести в Україну реальні гроші. Принаймні половину із зібраного зерна збираються продати на експорт. Проте самі аграрії особливих приводів для оптимізму не мають. Через обмеження експорту, які діяли з липня по вересень, вони втратили свої позиції на світовому ринку, тож тепер у гірших умовах, ніж, скажімо, росіяни.
"З тих 52-53 мільйонів тонн (55 мільйонів - це бункерна вага) приблизно 25 мільйонів можна вивезти за кордон, - каже гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. - Проте через обмеження експорту за чотири місяці цього маркетингового року (починається з 1 липня. - Авт.) ми змогли експортували лише 5,4 мільйона тонн. Можливо, за обсягами ще зможемо надолужити втрачене, але ми проґавили момент, коли були найвигідніші ціни. У серпні-вересні Росія продавала пшеницю по 290 доларів за тонну, а зараз у Чорноморському регіоні ціни в середньому 250 доларів. І вони далі знижуються. Гадаю, за весь маркетинговий рік (до липня наступного року) аграрії зможуть заробити на експорті зерна приблизно п'ять мільярдів доларів".
Зрештою, п'ять мільярдів - це майже три транші кредиту МВФ, який так чекаємо. Не дивно, що влада швиденько зняла обмеження на експорт зерна, побачивши різке погіршення торговельного балансу країни у вересні. Нагадаємо, тоді НБУ, аби підтримати курс гривні, продав на міжбанку понад три мільярди доларів із золотовалютних резервів. Проте у жовтні ситуація з платіжним балансом продовжувала погіршуватись. За даними Держкомстату, за дев'ять місяців цього року дефіцит торговельного балансу зріс на 75% і досяг уже 9,5 млрд. дол. При цьому основа українського експорту - чорні метали та вироби з них (32,1%). Зважаючи на суттєве зростання ціни на газ для України з 1 жовтня, наша промислова продукція почала втрачати конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Тож сподіватися на суттєве зростання попиту на метал не варто.
"Наші аграрії, звичайно, можуть дещо покращити ситуацію з торговельним дефіцитом, але несуттєво, - каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. - Уся продукція аграрного сектору в структурі експорту займає не більше 6-7%. Сільське господарство поки що не конкурент "великій трійці": металам, продукції хімічної промисловості та машинобудуванню. Якщо у структурі експорту показники сільгосппродукції збільшаться на 1-2%, це, звичайно, плюс. Але цього замало. У нас насправді складна ситуація з дефіцитом платіжного балансу. Поки що ми справляємося з таким дефіцитом, але якщо ситуацію не переламати, то цей дефіцит тиснутиме і на курс гривні, і на інші економічні показники".
За матеріалами "ВЗ"
Архив за 05.02.2004 – 12.02.2004
Версія для друку
