Архів: 20.11.2003 – 03.12.2003
Торговці смертю. Уряд Тимошенко підозрюється в незаконних поставках зброї до Конго (18.03.2010)
16 березня інформаційне агентство Франс Прес з посиланням на текст документа, який надійшов у Раду Безпеки ООН, повідомило, що Київ збирається відправити до Демократичної Республіки Конго 20 штурмових танків Т-72, 100 вантажівок, а також тисячі одиниць озброєння і боєприпасів. І нічого дивного на перший погляд в цьому немає. Адже торгівля зброєю - аж надто прибутковий вид діяльності для країни. Коли б не одне "але": в липні 2003 року ООН наклала ембарго на поставки зброї в ДР Конго, яке діє й до сьогодні. Отже, вчинок "помаранчевого" Кабміну (оскільки документ датовано 20 січня) нічим не кращий за брудні операції торговців, що промишляють з-під поли. Але ж хто про таке думає, коли на кону 80 млн доларів...
Повторення - мати заїкання
Саме в таку суму оцінили незаконну операцію дипломатичні джерела в столиці Конго - Кіншасі. Окрім штурмових танків і вантажівок-транспортувальників, вантаж включає постачання 10 тисяч одиниць боєприпасів для танків, 60 зенітних кулеметів, 10 тисяч автоматів Калашникова і декілька сотень тисяч різних боєприпасів. У документі також зазначено, що озброєння мало бути доправлено в порт Матаді 6 березня. Чим же все закінчилося - поки що сказати важко. Оскільки ані представники уряду ДРК, ані Міноборони країни ситуацію ще не прокоментували.
Тут слід згадати, що від громадянської війни в ДР Конго населення потерпає, починаючи з 1998 року. Не враховуючи невеликі перерви з тимчасовим затишшям, коли конголезці перестають воювати за релігію, гроші, землю, їжу чи щось іще. В підсумку, від цивільного конфлікту в республіці загинуло близько двох мільйонів осіб, кілька мільйонів стали біженцями. На сьогодні в країні діє місія ООН, що налічує 21 тисячу військовослужбовців і цивільних співробітників, а також заборона на поставки зброї через кордон, про що згадувалося вище. Але це, як виявляється, зовсім не заважає українським чиновникам час від часу порушувати закон, все більше підриваючи авторитет України на міжнародній арені. Так, в 2005 році міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила звіт про поставки зброї до Конго в обхід ембарго ООН. Тоді серед країн-постачальників у звіті згадувалася й Україна, проте Київ заявив, що не продавав зброю цій країні незаконно.
А їм закон не писаний
Хоча поняття закону в світлі подій, що відбуваються в країні останні кілька років, здається чимось дуже абстрактним і вельми розмитим. А деякі чиновники, здається, з великим задоволенням наступають на ті самі граблі, керуючись при цьому зовсім не інтересами власної країни. Пригадати хоча б озброєний конфлікт на Кавказі, коли з подачі колишнього президента Ющенка до Грузії майже задарма (за 9 млн доларів) було відправлено 40 танків, які перебували до того ж на балансі українських військових частин, тоді як вартість одного оцінювалася в мільйон доларів США, а також зенітно-ракетні комплекси - за те саме "спасибі". Дивно, так? Але заради люб'язного кума і українську армію обібрати можна, і навіть грошей не треба. Нічого, що армія у нас найбідніша в світі, буде ще й беззбройна. І за газ ми теж заплатимо, скільки скажуть - ми ж багатші за деяких. Як мовиться, "не все так погано, завтра може бути гірше". А це ми так "торгово-господарською діяльністю" займаємося, заявило тоді Міноборони в особі міністра Юрія Єханурова.
Більше того, паралельно ці "господарі" примудрялися ще поставляти зброю (танки Т-72, запчастини, пускові ракетні установки, реактивні гранатомети тощо) до Південного Судану, який відомий постійними громадянськими війнами і знаходиться на тимчасовому ембарго ЄС, а також інших країн. Очевидно, Європейський Союз, про який ми так мріємо, не дуже зрадіє, почувши про нові "подвиги" українських чиновників. А скандали на кшталт вищезгаданого ще більше підірвуть й без того "підпорчений" імідж країни.
Вікторія АНДРЕЄВА
Архив за 20.11.2003 – 03.12.2003
Версія для друку
