Архів: 26.02.2004 – 05.03.2004
Чи доживемо до пенсії? Пенсійний вік жінок і чоловіків планують подовжити до 65 років (10.06.2010)
Український уряд таки поступився вимогам Міжнародного валютного фонду, що у свою чергу викликало досить гучний резонанс в суспільстві. Адже щоб заробити собі на старість - працювати доведеться тепер набагато довше. А, враховуючи здоров'я українських пенсіонерів, що погіршується, та й нації загалом - перспектива вимальовується досить сумна. І те, що запровадження реформи обіцяє бути поступовим, і навіть заплановане збільшення розміру пенсійних відрахувань - оптимізму поки що не додає. Тішить, що нинішніх пенсіонерів нововведення, кажуть, не зачеплять.
Заощадити на чорний день
Згідно з новою програмою, реформувати систему планують у два етапи, з 2012-го по 2021 рік. Перший - це поступове вирівнювання пенсійного віку жінок і чоловіків. Вже 2012 року передбачається почати підвищення пенсійного віку для жінок через щорічне його збільшення на 6 місяців - до досягнення 60 років. Наприклад, 2012-го пенсійний вік для жінок становитиме 55 років і 6 місяців, 2013-го - 56 років... Таким чином, 2021 року пенсійний вік для жінок досягне 60 років. (Нагадаємо, що нині українські чоловіки йдуть на заслужений відпочинок у 60 років, а жінки - в 55).
Другий напрям пенсійної реформи стосуватиметься тих, хто увійде до другого рівня накопичувальної пенсійної системи на дату запровадження ІІ рівня (до кінця 2012 року). Ці громадяни виходитимуть на пенсію у 65 років. Але це стосуватиметься лише осіб, яким зараз менш ніж 35 років, заявив 9 червня міністр праці й соціальної політики України Василь Надрага. Тому що для створення накопичувальної системи другого рівня потрібні 30 років, розраховують фахівці.
Запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення, за словами Надраги, фінансуватиметься з державного бюджету. "Планується збільшення (пенсійного віку) до 65 років для тих, хто увійде до другої накопичувальної системи. Йдеться про те, що упроваджуватиметься накопичувальна система пенсійного забезпечення, а її запроваджуватимуть після того, як держава впровадить визначені, зокрема й бюджетні, витрати в своїй програмі дій", - підкреслив чиновник.
Програма передбачає, що частину нарахувань на зарплату (майже 7% з нинішніх 37%) роботодавець повинен буде перераховувати на особовий рахунок працівника. Тобто - що більше ми заробимо - то більше відкладемо на пенсію. Але знову ж таки, з нашими зарплатами... та і для роботодавців це зайві проблеми. Підвищувати заробітну плату працівникові в цих умовах навряд чи хтось розженеться. Та і статистика змушує задуматися: середня тривалість життя жінок 2009 року становила 74 роки, чоловіків - 62,3. У такому світлі, працюючи все життя і доброчесно сплачуючи податки, довгоочікуваної винагороди можна й не дочекатися...
Хто пан, а хто пропав...
Експерти, тим часом, розглядають такі заходи уряду досить категорично, стверджуючи, що розумніше в цьому випадку було б зменшити список пенсіонерів-пільговиків, а не підвищувати пенсійний вік населення загалом. Адже нині майже три з половиною тисячі пенсіонерів одержую понад 10 тис. грн на місяць - це колишні чиновники, судді тощо. У той час коли більш ніж половина українців намагається вижити на копійчані 800 грн при нинішніх цінах на продукти, послуги ЖКГ і лікарські препарати. Істотний контраст - чи не так? "Проблема полягає не в підвищенні пенсійного віку, а у зменшенні кількості пільгових пенсіонерів, які виходять на пенсію в 45 років і одержують свою пенсію. Це - колишні працівники Міністерства з надзвичайних ситуацій, СБУ і таких у нас 5 млн", - констатує генеральний директор бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий. І з цим, напевне, важко не погодиться. А поки що питання все ж таки залишається відкритим. З одного боку - те, що людина в 60 років має змогу працювати й відчувати себе потрібною, - це чудово. З іншого ж - те, що нинішнє покоління українців вже зараз називають "поколінням доходяг", наштовхує на роздуми... І разом з підвищенням пенсійного віку громадян уряду варто б задуматися і про те, щоб передусім підвищити якість життя населення загалом, щоб мати змогу працювати й жити, а не виживати.
Вікторія АНДРЕЄВА
Архив за 26.02.2004 – 05.03.2004
Версія для друку
