Архів: 26.02.2004 – 05.03.2004
В Україні, як завжди: між словами і ділами - велика дистанція (21.12.2011)
Опасна власть, когда
с ней совесть в ссоре.
У. Шекспир
"Новий закон про вибори народних депутатів став шансом для України. Опозиція пішла на компроміс, обмінявши "хотіли" влади на чесність виборів. Закон жорстокий, але саме такий сьогодні і потрібен", - так розпочав свої "роздуми" Василь Прокопчук в газеті "Є Поділля". Назвав їх гучно - "Законна перемога", хоча не зрозуміло, хто кого переміг.
Не знаю, хто цей Прокопчук і кого представляє, але відчувається, що пан вирішив, як і ота "опозиція", навішати на вуха пересічного громадянина чергову порцію локшини.
Почнемо з того, що прийнятий закон повертає Україну до 1998 року: коли діяла змішана система, яку більшість політичних сил не сприймала - тому наступні вибори проходили вже на пропорційній основі.
Очевидно, що 5% бар'єр разом із забороною виборчих блоків спрямовані на максимальну консервацію діючої влади. За Прокопчуком ПР, "Батьківщина" і "Фронт змін" представляють немалу частину виборців. Так, але як бути іншій - тим, хто не хоче підтримувати партії великого капіталу?
З цього приводу виставляється "аргумент": "Підвищення прохідного бар'єру дозволить залишити за бортом "малий і середній парламентський бізнес", - посилаючись на фракції КПУ, СПУ або Литвина, до яких змушені були йти "на уклін" ті, що одержали підтримку більшості українців. Дуже спрощений підхід - оце, вельмишановний пане, і була демократія, котра не допускала узурпації влади. А всі ці ігри з прохідним бар'єром можуть призвести до того, що вибори-2012 в Україні стануть повторенням сценарію виборів-2011 до Держдуми Росії.
Та продовжимо аналізувати "роздуми". 225 депутатів обиратимуться за партійними списками, а 225 - по мажоритарній системі. Причому кандидатури мажоритарників будуть висуватись як партіями, так і самовисуванням. У автора "Законної перемоги" це викликає захоплення - сподівання у "чесності підрахунку".
Чому - не зрозуміло. Скажімо, згідно закону окружні комісії сформують так, що в них обов'язково будуть представлені партії, фракції яких зареєстровані у парламенті. Прокопчук каже, що це забезпечить "посилення контролю", "ускладнить фальсифікацію результатів". Яке блюзнірство! Згадаймо місцеві вибори 2010 року. Скільки часу область чекала оголошення їх результатів? І з якою метою воно затягувалося? Ось вам і дієвість запропонованого "контролю".
А тепер щодо депутатів - мажоритарників. Хто буде кандидатами? Звісно - ті, хто має гроші. Однак це вже було - коли півтора десятки депутатів "ЗаЄди" в IV скликанні Верховної Ради перетворились на багаточисельну фракцію, підконтрольну Кучмі.
Обрання депутатів-мажоритарників підкидається виборцю, як велике благо, що дасть можливість вирішувати проблеми конкретних регіонів. Але де гарантії, що це будуть депутати - мешканці відповідних регіонів? І ще одне: уже згадані ПР, "Батьківщина", "Фронт змін" - це представники ліберальної течії, олігархічного капіталу. Відтак у новому парламенті може не бути ніякої політичної опозиції. Зате буде жорстока боротьба за владу, як засіб подальшого збагачення, де немає місця турботі про пересічних громадян. От і приїхали. Ось це і є так звана демократія за владним сценарієм.
А якщо додати узаконення закритих списків, то очевидно, що захоплення і піднесення, з якими коментує новий виборчий закон автор "Законної перемоги", - абсолютно безпідставні, розраховані на людей, які не знають суті предмету обговорення. Як тут не згадати сатирика М. Жванецького: "Ми настільки точно обираємо не тих, що нам не варто турбуватися за наше майбутнє". Дійсно, чого турбуватись? Пани прокопчуки разом із владцями все вже вирішили.
Хоча вихід був - визнаний і апробований у світі. Це виборча система з відкритими партійними списками. Згідно якої виборець голосує не просто за партію, а за конкретного її кандидата, визначаючи тим самим його місце в списку, фактично формуючи партійний список. Такий закон пропонувала фракція СПУ на чолі з О. Морозом ще в 2002 році. До речі, цю систему пропонує і Венеціанська комісія. Більше того, всі - від Ющенка і Ко до Януковича із симоненками-литвинами - називали себе прибічниками системи відкритих партійних списків і перед виборами клятвено обіцяли її запровадити.
Але у нас, як завжди: між словами і справами - прірва. У результаті маємо - що маємо. 8 грудня В. Янукович підписав новий закон, реанімуючи змішану систему у ще гіршому, ніж 1998 року, варіанті. Та знаходяться ті, хто галасує з приводу "дуже гарного" закону про вибори, не забуваючи і про великий "компроміс" між владою і опозицією - виключно "задля блага народу". А щоб було переконливіше, так звана опозиція, що "досягла" компромісу-зговору з владою, надуваючи писок, на всіх майданах теревенить про своє бажання звільнити Юлю.
Словоблудству турчинових, яценюків та їм подібних немає меж. Візьмімо недавню заяву І. Кириленка - про те, що БЮТівці готові голосувати за непопулярні закони у випадку звільнення Юлі від покарання. І що їм до проблем чорнобильців, дітей війни, які мітингують під стінами Кабміну та ВР! Щоправда, така необачність коштувала йому посади голови фракції: не все можна говорити на загал!
А тут ще й Сама, Юля, розчулена відвідинами представника Євросоюзу, теж наговорила зайвого, мовляв, голосування опозиції за виборчий закон було помилкою. І знову "біло-сердечним" доводиться виправдовуватися: цього ВОНА не казала, бо не мала б говорити. Виходить, збрехав пан єврокомісар?
Ще одна бізнес-леді БЮТ Н. Королевська теж розгорнула бурхливу діяльність "за звільнення Юлі". Можливо, і щиро, хоч здається, що ВОНА на волі вже й самій опозиції не потрібна - сторгувалися щодо цього з донецькими? У всякому разі перемовини з О. Кужель та Н. Королевської дають підстави для висновку, що "пастор" готується очолити "Батьківщину" на подальші сім років.
І наостанок. Нинішній парламент скомпрометував себе не лише тим, що прийняв антинародний закон про вибори. Певно, багато з тих, хто нині "піариться" в Раді, уже не уявляють себе поза її стінами. То, мабуть, варто б обмежити термін перебування у Верховній Раді - для президентства ж обмежили. Таким чином можна позбутися пихатих парламентських довгожителів, а закони стануть більш наближеними до реального життя.
Геннадій САВОСІН,
народний депутат України
V скликання
Архив за 26.02.2004 – 05.03.2004
Версія для друку
