Архів: 27.01.2004 – 02.02.2004
Анатолій ЧЕРНІКОВ: "І один у полі - воїн!" (26.10.2011)
Часто доводиться чути: від мене нічого не залежить, усе, мовляв, вирішується "наверху".
Чи так це, спробуємо розібратися.
Отже, ви - прихильник соціальної справедливості і вам, як і сотням тисяч співгромадян, жити дуже важко, якщо не сказати, просто неможливо - не буду нічого пояснювати тим, у кого пенсія чи заробітна платня близько тисячі гривень на місяць.
Так от, якість нашого життя багато в чому визначається тим, які правила гри (тобто закони) в ньому встановлені. Правила ці визначаються в основному парламентом.
Які ж правила придумають ті, хто володіє усіма статками в країні? Безумовно, такі, які будуть допомагати їм збільшувати ці статки. За рахунок кого? За рахунок нас з вами.
Отже, в парламенті повинні бути сили, які не зацікавлені в подальшому визискуванні співгромадян, які виражають волю цих самих громадян.
Але де ж вони там візьмуться, такі сили? Якщо все телебачення, газети, журнали, всі рекламні щити при дорогах - в руках самих визискувачів. Ось тут і знадобиться участь кожного.
Отже, що конкретно може зробити простий пересічний" громадянин - як називають нас із телеекранів - для того, щоб на чергових виборах кандидати від Соціалістичної партії здобули перемогу? А зробити ми можемо чимало. Давайте коротко пригадаємо наш арсенал в боротьбі за свої ж права.
ПЕРШЕ. Передплата на газету "Товариш"
Практика свідчить, що читач протягом близько півроку (вважай - передплатник Товариша") на виборах гарантовано голосує за соціалістів. Наприклад, моя мама - вчителька-пенсіонерка, кілька років поспіль за свій кошт передплачує Товариша" для себе та ще чотирьох осіб. Так от, на сьогодні троє із цих чотирьох людей передплачують собі Товариш" вже самі! А всі четверо на виборах проголосували за соціалістів.
Ще один яскравий приклад. У дворі типової 9-поверхівки кожного дня ближче до вечора збиралася група ветеранів - обговорювали новини, читали газету Комуніст". Мама запропонувала їм Товариш". І тепер наша партійна газета детально вивчається цими заслуженими людьми. І знаєте, це ще питання, яка з газет подобається їм більше.
ДРУГЕ. Замовити добре слово за соціалістів публічно
Свідком цього був особисто. В одному з містечок на Західній Україні під час попередніх парламентських виборів. Натовп буквально шаленів від однієї лише згадки про нашу Юлю". Всюди снували добре проплачені сердешні" агітатори, про СПУ ж згадували тільки як про зрадників". Та вистачило лише кілька фраз сивого інтелігентного чоловіка, щоб примусити весь автобус, де це відбувалося, протверезішати. А сказав він таке: "Люди добрі, ви так само колись говорили про Чорновола, потім про Кравчука, а ще згодом про Кучму!. То чому думаєте, що через рік-два наша Юля" буде кращою? І кого зрадили соціалісти?" Питання були риторичними, та в автобусі миттєво припинили говорити на цю тему. І вже інший чоловік - агітатор від Соцпартії - спокійно роздавав листівки та розповідав усе, що мав сказати.
ТРЕТЄ. Активніше працювати
Якщо ви не один і поряд живуть ваші однодумці, себто однопартійці, то сам Бог велів вам активно переконувати сусідів підтримувати нашу партію. І Товариш" може в цьому допомогти.
Якщо вас троє-четверо, ніщо не завадить встановити на вулиці стенд зі свіжим номером партійної газети. Один має знайомих в ЖЕКу і добув необхідний дозвіл. Другий збив і встановив дерев'яну рамку. Третій дістав скло. Четвертий забезпечує свіжим номером Товариша".
Якщо ж керівництво місцевих соціалістів давно не організовувало акцій протесту, приведіть їм приклад полтавських соціалістів. З того ж таки Товариша". І вносьте на зборах пропозиції, вимагайте їх розглянути. Звертайтеся і на рівень обкому чи міськкому партії. За Статутом ви маєте на це право. І обов'язково доб'єтеся свого.
Таким чином, назвавши далеко не повний перелік способів індивідуальної діяльності, ми побачили, що від активності кожного з нас залежить дуже багато. Головне - не сидіти склавши руки. І тому сміливо можемо переінакшити давню приказку: і один у полі - воїн!
Архив за 27.01.2004 – 02.02.2004
Версія для друку
