Архів: 09.11.2006 28.02.2007
Соціалістичне королівство. Харківські соціалісти побували в країні з одним із найвищих рівнів життя на світі (19.01.2009)
Днями з поїздки у країну так званого шведського соціалізму повернулась делегація, що складалася з лідерів профспілкового руху України та Харківщини. У складі делегації був і другий секретар Харківського обкому Соціалістичної партії України Олександр ДУБИНСЬКИЙ. Він поділився своїми враженнями про державу, в якій при капіталістичній системі господарювання фактично побудований соціалізм.
Перші враження
Ми зійшли з трапа літака і з перших же кроків по шведській землі відчули, що потрапили не просто в іншу, високорозвинуту країну - ми потрапили фактично в інший світ. Основне, на що вихідці з країн Східної Європи, в тому числі з України, звертають увагу - це порядок, дороги, ставлення людей.
Сказати, що дороги у Швеції в ідеальному стані - значить, нічого не сказати. Сервіс, комфорт - на найвищому рівні. При цьому чистота скрізь бездоганна. А у відносинах людей вразила простота і доброзичливість - ніякого офіціозу.
Багатство не вітається
В офісі Соціал-демократичної партії і профспілок ми зустрілися з лідером шведських соціалістів Моною Салін, яка також є керівником міжнародного відділу профспілки. З одного боку, вразило дружнє, привітне ставлення, а з іншого - приємно здивувала методика партійної і профспілкової роботи. Після бесіди з нашою делегацією всі присутні одягнулися в малинові курточки з написами: "Якщо є питання, підходь - ми вирішимо твої проблеми!". Після чого усі вийшли надвір. Мимо проїжджав на велосипеді чоловік, який на ходу привітав нашу компанію. Виявляється то був мер міста. До речі, цим видом транспорту тут користується переважна більшість людей.
Взагалі, у Швеції всі живуть скромно, незважаючи на те, що країна має найвищий рейтинг у світі за рівнем життя. Там не їздять усі підряд на "Мерседесах", але немає й бомжів. Просто багатство не вітається. Не заведено виділятися - не зрозуміють. Їздять на скромних машинах, молодь не тусується вечорами на вулицях, не гримлять залпи феєрверків на вечірках. Навіть мільйонери не дозволяють собі цього. Якщо у Стокгольмі побачиш "Феррарі", то в ньому напевно їдуть іноземці.
Співпраця праці й капіталу
Головна відмінність політичної системи цієї країни - в значному впливі на політичні процеси профспілок, які тісно взаємодіють з урядом.
Профспілковий рух у Швеції має глибоке історичне коріння. Робітники почали об'єднуватись у профспілки в середині ХІХ століття, проте організації робітників у сучасних формах з'явилися після початку промислової революції. У 1898 році виникло Центральне об'єднання профспілок Швеції. Через вісім років ЦОПШ та САФ (велика організація шведських підприємців) підписали угоду, за якою остання визнала право робітників об'єднуватися у профспілки і вести колективні переговори.
У 1930-ті роки співробітництво праці і капіталу набрало оборотів і призвело до ідеї рівності у соціально-економічній політиці Швеції, основне гасло якої "Рівна зарплата за рівну працю" означає, що нормою для встановлення зарплати повинен бути тип і природа праці, а не різна прибутковість фірм і галузей. Таким чином, соціальна політика пронизана ідеєю рівності. Шведська модель, зокрема, відрізняється дуже високим, у порівнянні з іншими країнами, ступенем вирівнювання заробітної платні між кваліфікованими і некваліфікованими працівниками, що відображає основні принципи ідеології загального добробуту в країні.
Профспілки і соціал-демократи - єдине ціле
Сьогодні жодне рішення однопалатного парламенту не приймається без врахування думки профспілкових лідерів. Оскільки ідеї профспілкового руху і Соціал-демократичної партії дуже близькі за суттю, то й діяльність цих двох громадських сил єдина. Фактично, профспілки і соціал-демократи в Швеції - це одне ціле. Єдність простежується також у структурі партії. В ієрархічних щаблях найвищий ступінь займає лідер партії, другий - голова профспілки, третій - Генеральний секретар партії, четвертий - секретар з фінансів.
Соціал-демократична партія Швеції вже давно входить до парламенту. У 2003 році парламентську більшість становили соціал-демократи. Через три роки, коли проводилися чергові вибори, радикали набрали більше голосів. При цьому за соціал-демократів проголосували 37% виборців, що становить 2 млн. голосів, при загальній чисельності партії - 102 тис. осіб.
Досі СДПШ - дуже впливова політична сила. Створивши коаліцію з партіями зелених і комуністів, соціалісти зараз мають 52% голосів у парламенті. Фінансується партія за рахунок державних коштів.
У королівському палаці
Завершальний день роботи нашої делегації пройшов на казково гарному острові, де розташований королівський палац. У його стінах знаходяться парламент і уряд. На вході ми звернули увагу на численну кількість поличок, на яких розкладено газети - преса з усього світу. Але при цьому, що примітно, заходити до зали засідань з друкованими виданнями і мобільними телефонами категорично заборонено (не те що у нашій Верховній Раді!). Прийшов працювати - значить працюй, а не як наші депутати: приходять до Верховної Ради читати газети і базікати по мобільнику.
Коли ми увійшли до зали засідань парламенту, тривали дебати про дієві антикризові заходи. Варто сказати, що парламент складається з 349 осіб, при цьому велика увага приділяється гендерній політиці: щоб жінки нарівні з чоловіками брали участь в управлінні державою, представляли владу. Тому в парламенті суворо витримується співвідношення чоловіків та жінок. Зараз 43% депутатів - жінки. До того ж, 20 парламентаріїв - це молоді люди до 30 років. При такій рівновазі враховуються інтереси усіх прошарків суспільства.
По-видимому, цей монолітний сплав парламенту, профспілки, соціал-демократів і дозволив Швеції надійно утримувати пальму першості світу з соціального захисту громадян: високі стабільні зарплати, пенсії, безплатна медицина і освіта, якій взагалі приділяється дуже велика увага.
Зрозуміло, що високий рівень соціального захисту забезпечується високорозвинутою багатоплановою економікою країни, основу якої становить середній і малий бізнес, хоча великий бізнес теж присутній. Взагалі, економіка потужна і незалежна. Відчувають там себе всі впевнено, хоча й не входять до Євросоюзу.
На заводі "Сканія"
Наша делегація побувала на заводі "Сканія" - одному з підприємств лідируючої у Швеції галузі машинобудування та її підгалузі - автомобілебудування. Скажу чесно: Україна навряд чи найближчим часом досягне такого рівня автоматизації, впровадження таких технологій, як у цій країні. При колективі у 1800 працівників за зміну тут випускають 250 кабін для вантажних автомобілів. Кожна кабіна виготовляється під замовлення, тобто наперед вже відомо, хто отримає даний виріб. У кожному цеху у робітників своя уніформа. Скрізь чистота і порядок.
Участь людини у виробничому процесі мінімальна. Наведу такий приклад. На заводському складі встановлено 15 тисяч стелажів з різними частинами кабін. Робот підходить по черзі до потрібних секцій, бере деталі, перевертає, зварює тощо. Керує всім цим процесом одна людина, через комп'ютер.
Робочих днів у році в них 220, а не 260, як у нас, надається п'ятитижнева профспілкова щорічна відпустка, а зарплата становить 17-18 тис. крон. А як відомо крона і гривня по курсу приблизно однакові.
Вечірній Стокгольм
Після продуктивної роботи наша делегація поверталася до Стокгольма на швидкісній електричці - 200 км/год, квиток коштує у перерахунку на українську валюту 600 грн. Нібито за нашими мірками й чимало, але ж зарплати і комфорт теж не йдуть ні в яке порівняння з нашими. Обід у кафе обійшовся кожному з нас у 80-100 крон.
Перед відльотом на батьківщину ми пройшлися вечірнім містом. Ні багатолюдних галасливих компаній на вулицях, ні масивного потоку пішоходів. Робочий день, який починається рано-вранці, закінчувався теж не пізно. При посадці у літак, напевно, кожний з членів делегації задавав собі питання: "Що ж заважає українцям?.."
Олександр ДУБИНСЬКИЙ
(другий секретар Харківського ОК СПУ) Швеція - Україна
Архив за 09.11.2006 28.02.2007
