Не здавати позицій. Соціалістка Марія КЛІМОВА допомогла тисячам дітей війни Виноградівщини оформити позови до суду (15.12.2009)
Коли Марія Юріївна Клімова йде Виноградовом, то майже усі з нею вітаються. Часто зупиняється, аби вислухати людину, дати пораду, просто поспівчувати. Її в містечку добре знають, адже 34 роки пропрацювала вихователем та педагогом в місцевій школі-інтернаті - закладі, де, за її словами, була для дітей і мамою, і батьком, і братом, і сестрою. І сьогодні, коли Марія Юріївна вже на заслуженому відпочинку, вона й надалі займається улюбленою справою - допомагає людям.
Вибір на користь правди
У 2000 році Марія Клімова, після вивчення програм різних партій, вступила до СПУ. Каже, що вже давно симпатизувала ідеям соціалістів та глибоко поважала їхнього лідера Олександра МОРОЗА. І пішла в партію, бо вважала її єдиною, де можна знайти правду. А коли в райкомі партії їй запропонували очолити громадське об'єднання "Діти війни", радо погодилася, адже не мислила себе без активної діяльності.
Міркуючи над тим, з чого починати створення організації, Марія Юріївна вирішила зробити це нетрадиційно. Зібрала навколо себе друзів, знайомих, і в січні 2006 року влаштувала презентацію ГО "Діти війни" - у затишній обстановці, з кавою і тістечками. А вже у березні цього року відділення ВГО було зареєстроване офіційно. До координаційної ради увійшло семеро людей, надійних і здатних самовіддано працювати. Головним завданням для себе вони визначили надання правової допомоги дітям війни.
Сьогодні на обліку перебувають понад чотири тисячі осіб.
Так вийшло, що дізнавшись про обрання Марії Клімової головою районної організації дітей війни, до неї почали звертатися всі, хто потребував допомоги. У нашому житті, на жаль, є чимало людей, які не в змозі достукатися до влади зі своїми проблемами, тож такі особистості, як Марія Юріївна, просто притягують їх до себе. Поступово соціалістка почала налагоджувати контакти з іншими громадськими організаціями Виноградівщини. Особливо плідною виявилася співпраця з районною Спілкою інвалідів.
Спільно дві організації влаштовували заходи на День матері, День інвалідів та інші свята. "Я дуже не люблю рутину в будь-якій справі, тож намагаюся вносити в те, що проводжу, цікаві, захоплюючі елементи", - каже Марія Юріївна. Звісно, одна справа бажати цього, а вже зовсім інша - реалізувати свої задуми. І вона почала шукати спонсорів. Їй це вдалося, та й Спілка інвалідів, яка регулярно отримувала гуманітарну допомогу, також підключилася до проведення заходів. Спільні зусилля дали надзвичайно добрі результати. Кожного свята відтепер літні люди чекали з нетерпінням, адже крім святкового столу, музичних номерів та танців, кожен з присутніх отримував ще й подарунок та продуктовий пакет. Кожен такий захід потім ще довго обговорювався в місті.
Приймальня - у власній оселі
Та не лише святами живе Виноградівська районна організація "Захист дітей війни". Особливо напруженим видався цей рік, коли за ініціативою соціалістів діти війни почали відстоювати свої права у судах. Марія Юріївна каже, що в ці дні пройшла справжню перевірку на витримку. Оскільки офісу для прийому людей у Виноградові не було, голова організації вирішила зробити його... у власному будинку.
- Поясню, чому ми так вирішили. Мій будинок знаходиться в самому центрі міста, поруч - відділення Пенсійного фонду, пошта і банк. Дуже зручно для людей: спочатку можна взяти довідку з Пенсійного фонду, далі заплатити держмито у банку і вже потім поштою відправити оформлені документи до суду, - розповідає соціалістка.
Потік людей був дуже великий. Марія Клімова каже, що за день доводилося приймати до ста відвідувачів. Сама жінка на цей час переїхала до родичів, бо незабаром двох кімнат стало замало і довелося відкрити ще кілька.
- Допомагали мені сім волонтерів, - розповідає голова організації, - звісно, на громадських засадах. Навіть не знаю, що б я робила без своїх помічниць, особливо без Магдалини СЕМЕНЮК. Вона, як ніхто інший, вміє підібрати ключик до кожної людини, і все робить спокійно, з посмішкою, хоча інколи ми всі втомлювалися так, що ледве язиками ворушили.
І в цю, начебто рутинну справу Марія Юріївна змогла внести творчу іскру. Розмову з оформлення документів чергового відвідувача вона починала з інформації про Соціалістичну партію, підкреслювала, що саме соціалісти ініціювали закон про дітей війни, розповідала про лідера СПУ. Одного разу до приймальні зайшов працівник райдержадміністрації, тихенько сів у кутку і почав дивитися і слухати. Невідомо, яке завдання він мав, але в кінці дня підійшов до Марії Клімової і зізнався: жінка так дохідливо все пояснювала, що він на багато що почав дивитися інакше, зокрема усвідомив роль соціалістів у захисті прав дітей війни, а також позицію їхнього лідера Олександра Мороза.
Попри великий потік людей та втому, жінки працювали доти, доки в приймальні не залишалося нікого. "Ну не могли ми сказати людині: приходьте завтра, бо ми стомилися", - каже Марія Юріївна.
- Організаторським здібностям та настирливості цієї жінки може позаздрити будь-який чоловік. У спілкуванні з людьми їй допомагає багаторічна педагогічна практика та щире вболівання за тих, хто звертається до неї. Те, що вона з помічницями зробила для дітей війни району, мало хто зміг би, - наголошує перший секретар Виноградівського районного комітету Соціалістичної партії України Федір МИТРЮК. - Бувало й таке, що після прийому вдома йшла до лікарні, де оформлювала документи хворим дітям війни, часто за свої власні кошти. Вважаю, що саме на таких людях, як Марія Клімова, сьогодні тримається партія, саме їхніми справами формується її авторитет.
Результатами своєї важкої праці соціалістка, на жаль, не задоволена. Адже після того, як місцевий суд виніс рішення про часткове задоволення позовів, Пенсійний фонд відправив справи до Львівського апеляційного суду, де вони перебувають і нині.
- Люди чекають рішення, а його досі немає, - каже Марія Клімова. - З'являються різні листівки, де і тимошенківці, й інші партії тепер намагаються прихилити дітей війни до себе, знову обіцяючи золоті гори. Але ми не збираємось здавати позиції, і тепер головним завданням вважаємо пояснювати людям, хто є хто. Та вони й самі бачать...
Людмила ОРТУТАЙ
Закарпатська обл.
Останні новини
Версія для друку
