ВАСИЛЬ ЦУШКО: "ЗА СОЦІАЛІСТІВ БУДЕ ГОЛОСУВАТИ КОЖЕН, ХТО ХОЧЕ, ЩОБ КРАЇНА СТАЛА
БІЛЬШ СОЦІАЛЬНО ЗАХИЩЕНОЮ" (20.07.2010)
- Почнемо з Вашого призначення. Хто Вас рекомендував на посаду міністра економіки? У багатьох експертів це викликало здивування.
- Я закінчив Одеський сільськогосподарський інститут, економічний факультет. До інституту закінчив технікум з червоним дипломом техніка-механіка. Після інституту я з 24 років працював у сільському господарстві, спочатку економістом, потім з 26 років керівником виноробного радгоспу. Ми виробляли приблизно 6 тисяч тонн виноматеріалу. Працювало у нас близько 1000 осіб. Я нікого б не допускав до управління вищого рангу, поки вони не пройдуть цикл мінімум один рік, наприклад, у сільському господарстві від оранки землі до збирання врожаю, щоб відчували економіку. Або на заводі майстром цеху. Економіка і виробництво - це як кохання. Є кохання фізичне, а є кохання платонічне. Спочатку нібито нічого, потім одружився, та не складається. Те ж саме і з економікою. З 1994 по 1998 рік я був членом Комітету з фінансової і банківської діяльності Верховної Ради України, з 1998 по 2002 - секретарем цього комітету, з 2002 по 2005 рік я - перший заступник голови цього комітету, а потім рік з чимось був губернатором Одеської області, потім півроку знову в цьому ж комітеті, потім став главою МВС. Так от, критики беруть, все це викидають з моєї біографії і кажуть: "Колгоспник". А став міністром економіки, почали вже кричати: "Мент". А я автор і співавтор 222 економічних законів. Я вів акцизний блок у Верховній Раді. Запитайте у будь-якого представника горілчаного, коньячного бізнесу і так далі, чи брав я в кого-небудь хабарі. Я навіть пляшками не брав. Чому? Бо я не п'ю.
- То як все-таки відбулося Ваше призначення в уряд?
- О 10-й годині вечора 10 березня мені зателефонував пан Зайчук, завсекретаріату Верховної Ради, каже: "Завтра о 8-й ранку Ви повинні бути у мене, потрібно буде заповнити папери, а о 10-й ранку Ви повинні бути у ложі уряду Верховної Ради. Вас буде призначено міністром економіки". Все. Я прийшов, мене призначили.
- Що значить, "мені зателефонували, я прийшов і мене призначили"? А раптом Ви б не захотіли стати міністром економіки, а побажали стати міністром охорони здоров'я, Вас би призначили?
- А я захотів, прийшов і мене призначили.
- І що, більше ніхто з Вами ваше призначення не погоджував?
- Я Вас здивую, але я за всю виборчу кампанію нікому - ні Віктору Федоровичу, ні одному з керівників його штабу - не говорив, що ось я відпрацюю, а Ви мені якусь посаду дайте. Були вибори, обрали президента, я прийшов на інавгурацію і пішов займатися своїми питаннями, знову ж таки нікого ні про що не просячи. Все! Мені запропонували, і зараз я намагаюся виправдати довіру.
- Який найбільший хабар Вам пропонували як міністру економіки?
- Навіть не пропонують, бо знають - я хабарів не беру. Коли я був на посаді губернатора Одеської області, мені пропонували пропустити дутий ПДВ на 128 мільйонів гривень, 30% моїх, тобто майже
9 мільйонів доларів США.
- А коли були міністром внутрішніх справ?
- Було. Приходили люди, у яких є імунітет. Пропонували, бо знали, що вийдуть з кабінету, оскільки є цей самий імунітет. Хабар пропонували за призначення начальника обласної міліції. За такі посади тоді пропонували від 3 до 25 мільйонів доларів, принаймні до мене доходила така інформація.
- А як з хабарами всередині самого Міністерства економіки?
- Є така непряма ознака корупційності. Якщо у нас в міністерстві спеціально не випускають документ або затримують, або спеціально дають негативну або незрозумілу відповідь там, де вона може бути позитивною, то моє завдання визначити, що це - непрофесіоналізм, бездіяльність чи корупція. Випадки із затримками документів у нас трапляються, людей я через це позвільняв. Найбільш каламутний департамент поки що, департамент держзакупівель, у якому я звільнив вже третього директора за 4 місяці. Я заборонив нашим департаментам давати відповідь тим, хто до нас звертається, що не можна, і все. У документі ж має бути вказано, як можна вирішити питання.
- У ЗМІ багато говорять про Ваші стосунки з депутатом від БЮТ Антоном Яценком, якого пов'язують з так званою "тендерною мафією". Говорять, що головною умовою комуністів, які висунули Вас на цю посаду, була та, що всі питання в Мінекономіки повинен вирішувати саме Яценко. Чи так це?
- Познайомилися ми з Яценком так. Коли я працював у Комітеті з фінансової і банківської діяльності у третьому скликанні в 1998 році, то ділив один кабінет з колишнім головою цього комітету Сусловим. Антон Яценко прийшов молодим помічником Суслова, а потім Суслов Антона звільнив. За що, не пам'ятаю. Він звернувся до мене: "Василю Петровичу, можна, поки я працевлаштуюся, побути Вашим помічником". Він у мене побув два місяці помічником, а потім влаштувався десь на роботу. Ось так ми познайомились. Звичайно, будучи знайомим зі мною, він підходив і просив: "Василю Петровичу, переговоріть, будь ласка, щоб мене прийняв такий-то і такий-то депутат". Я допомагав. У цьому є моя вина, бо людина виросла у цікавого комбінатора. Що засвоїв пан Яценко? Він засвоїв гру іменами, гучними прізвищами. Він це вміє. От на це повівся і я на початку своєї діяльності в Мінекономіки. Мабуть, вплинуло те, що два роки я не був у коридорах влади. Оперуючи гучними іменами, а я не завжди міг перевірити, Яценкові вдалося нав'язати деякі кадрові рішення. Але потім людина уявила собі, що він міністр економіки, а я у нього в шістках. Я викликав Яценка до себе, поговорив, потім на моє прохання він вийшов з мого кабінету і більше тут не з'являється. А я на другий день позвільняв усіх його кадрів - директора департаменту держзакупівель, потім у інших департаментах - дев'ять чи десять осіб.
- Кажуть, що Ви навіть заїхали цьому Яценку кулаком в обличчя?
- Та як же можна бити депутата! У нього ж недоторканність. Якби я побив депутата, то він би звернувся до суду. Але ж він не звернувся.
- А скільки кілограмів у Вас удар кулаком?
- Я колишній спортсмен. Я - борець і важкоатлет.
- Добре. А які стосунки зв'язують комуністів та Яценка?
- Та звідки я знаю. Яценко - депутат з фракції БЮТ, входить до опозиції. Більше я нічого не знаю і мене це не цікавить. Але якби Яценко, як пише преса, був кадром комуністів, то вони наполягали б на тому, щоб мене звільнили.
- Не так давно набрав чинності новий закон про тендерні закупівлі. Чи допоможе він боротися з корупцією у цій сфері, і якщо так, то як? Скільки коштів втрачала держава раніше і за якими схемами у цій сфері?
- Не знаю точно, скільки. Є різні експертні оцінки. Мільярди доларів втрачала точно. Знаю, що відсутність закону гірша, ніж його наявність. Все ж таки цей закон кращий, ніж ті, що були до нього. Все-таки розділено функції між уповноваженим органом та органом опротестовування, звужено кількість товарів та послуг, які одержують у одного замовника. Скрізь потрібно проводити тендери (аукціони). Це плюси цього закону. Застосування його на практиці покаже його мінуси. Думаю, що восени доведеться вносити деякі поправки у цей закон.
- А які?
- Я сьогодні не готовий це сказати, бо закон набуде чинності з 1 серпня. Але можу підкреслити, що він все ж таки серйозно зменшить корупційну ємність цих процедур.
- Пригадаймо події трирічної давності, коли Ви займали посаду міністра внутрішніх справ. Тоді "орли Гелетея" захопили Генпрокуратуру. Вважають, що завдяки діям міліції Генпрокуратура так і не дісталася Ющенкові, і він не зміг поставити свого Генпрокурора. Як Ви зараз оцінюєте свої дії, можливо, вчинили б якось по-іншому?
- Я не вчинив би по-іншому. Тоді своїми діями я, мабуть, вніс свою лепту у те, щоб Ющенко не отримав другий президентський термін. Якби тоді незаконно замінили Генпрокурора, а я до Генпрокуратури саме тому й пішов, щоб не допустити цього, то вони б могли зробити дуже просто - арештували б усю опозицію. Був список тих, хто підлягав арешту. В першій десятці - Віктор Янукович, Олександр Мороз, Микола Азаров, Андрій Клюєв. Їх повинні були звинуватити у невиконанні указу президента щодо забезпечення виборів. Далі в країні не залишилося б жодного опозиціонера. Була б демократія по-ющенківськи і по-гелетеївськи. Адже Ющенко тоді вчинив свавілля, незаконно призначивши нову людину Генпрокурором замість Святослава Піскуна. Це свавілля я зупинив. У правовому аспекті я діяв правильно.
- Чи вважаєте Ви, що тоді Ющенко реально міг застосувати силу, і чи правильно в такому разі вчинив Янукович, погодившись на дострокові вибори?
- Так, правильно. Якби до ранку 27 травня не домовилися про вибори, то події вийшли б з-під контролю.
- Але, даруйте, всі бачили по телевізору, як депутати зупиняли машини з внутрішніми військами, розвертали і відправляли на колишні місця дислокації. І ніхто з ВВ проти цього не заперечував. Незрозуміло, як би тоді пролилася кров?
- А дуже просто. Вистачило б 10 провокаторів, щоб це почалося. Ми тоді були на межі серйозного кровопролиття. Але ми тоді в МВС не давали команду роздавати зброю. Максимальне озброєння міліціонера складалося з палиці, яку носять щодня.
- А можливо не треба було б Януковичу погоджуватись на дострокові вибори, можливо, все ж таки була альтернатива?
- Янукович намагається букву закону не порушувати. Він тоді чинив згідно із законом. Єдине, можливо, тоді потрібно було б більш аргументовано працювати з членами Конституційного суду, бо вони могли приймати рішення. Просто команда Януковича відрізняється від команди Тимошенко і Ющенка тим, що перші реалісти, а другі - популісти. Коли ми йшли в 2007-му році у відставку, наш уряд залишив на рахунках 26 мільярдів гривень, прийняли назад країну з боргами. Борг збільшився втричі!
Щомісячно доводилось віддавати 6 мільярдів боргів по відсотках, ось різниця між цими командами на одному прикладі, а їх багато.
- Влітку 2007 року Ви заявили, що Ваші проблеми з серцем пов'язані з отруєнням. Хто Вас отруїв і чим? Чи ведеться розслідування цього отруєння, які його попередні підсумки на сьогодні?
- 27 травня 2007 року у мене стався інфаркт. Того дня все керівництво збиралося на футбол. Пам'ятаєте, на якому палицями побили тих, хто запалив фаєри? Але мені стало погано, я пішов у медпункт. Мене терміново відвезли в госпіталь МВС. 30 травня мене відправили на лікування у Німеччину, це було рішення Кабміну. Там я здав кров у двох німецьких лабораторіях, які підтвердили, що у ній були речовини, несумісні з життям. Мене врятувало те, що вчасно це визначили, призначили ліки. Потім написав заяву, але мені відповіли, що це важко буде розслідувати. У нашій країні, якщо ти вказуєш у своїй заяві на те, що скоїли замах на твоє життя, то це відразу переводять у політичну площину, а потім тебе ще й висміюють. Отже більше вимагати розслідування я не збираюся. Слава Богу, я вижив. Ми за все у своєму житті відповідаємо, і той, хто організував моє отруєння - відповість. Я навіть підозрюю конкретних осіб, хто це організував, але ніколи не зможу довести, що це зробили вони.
- Це особи з Банкової чи з СБУ?
- Це громадяни України.
- Де Ви були усі ці три роки? Подейкують, що Ви були то в Росії, то в Німеччині?
- Чому три роки? Два роки. Це перше. Друге - я був в Україні. Третє - в Росію я їздив на лікування. В день виборів у 2007 році я подав у відставку. В Україні перебував на лікарняному. Мені так і не стало краще. У лютому 2008 року я поїхав у Росію, в кардіологічний центр імені Бакулева у Москві, там я і лікувався. Коли мені прийшла повістка додому, я написав нашим правоохоронцям, що перебуваю на лікуванні. Якщо вам потрібен, то телефони мої вам відомі, адреса моя така-то. Питання до вашого брата журналіста, чому писали, нібито я втік? Насправді, я приходив на допити. В Росії протягом 7 тижнів я проходив спеціальний курс лікування (зима-весна 2008 року), потім був в Україні, а потім знову в листопаді-грудні 2008 року перебував у Росії на лікуванні. Увесь інший час був в Україні - Києві, Одесі і в себе у рідному селі. Ніде особливо не ховався, але й ніде особливо не світився. Спасибі добрим людям у правоохоронних органах, які, знаючи, що на мене збираються повісити чергову нехорошу бяку, мені про це розказували.
- А що у Вас зараз із серцем? Ви здорові?
- Я працюю з ранку і до ночі. Зі мною все гаразд. Пульс нормальний, можу з ким завгодно поборотися.
- Як Ви оцінюєте нинішній стан української економіки?
- Ми, Україна - експортно-орієнтована країна. Ми дуже серйозно відкрилися для зовнішніх ринків, вступивши до СОТ на не особливо вигідних для нас умовах, але це вже постфактум, бо наше керівництво, особливо при президентові Ющенку, намагалося вступити до СОТ, щоб насолити Росії. Чи насолили ми Росії - це питання, але собі ми насолили точно. Бо вступаючи у цю організацію, ми підписали по 12 тисячах товарних позицій мито в 0%. Сказали зарубіжному виробникові: "Заходьте". Це дуже важливий чинник, він сьогодні дуже впливає. Виходячи з цього, і враховуючи, що ми експортно-орієнтована країна, ми дуже залежимо від кон'юнктури світових ринків. Тому сьогодні жоден економіст світу не може передбачити, що в світі піде друга хвиля кризи або поступове зростання. Але я оптиміст і маю надію, що ми вкладемось у намічені показники росту економіки (3,6% росту ВВП у 2010 році) і росту інфляції (не більше 13% у 2010 році). Мало того, результати цих місяців показують, що ми йдемо непогано. У нас уже третій місяць дефляція (падіння цін). І це незважаючи на те, що ми додатково влили гроші споживачу. Принаймні, виконуючи закон про соцстандарти, ми щомісячно почали платити людям з соціально незахищених верств населення на 3 млрд. гривень більше.
- Коли знову почнеться кредитування економіки банками на нормальних умовах?
- Ось дивіться, за підсумками червня цього року народ поніс на депозити в банки 15 млрд. гривень. Але банки бояться, думають, давати чи не давати ці гроші в економіку. Вони йдуть легким шляхом - купують державні цінні папери. Хочуть гроші розмістити або під гарантію уряду, або щоб було швидке повернення. Найбільший мінус, який принесла світова криза, в тому, що вона посіяла страх. Як вирішити цю проблему? Уряд і Національний банк працюють у цьому напрямі. В деталі вдаватися не буду - це питання Мінфіну та Нацбанку.
- Коли можна очікувати пожвавлення внутрішнього ринку?
- Ми чекали, що ринок пожвавиться, коли ми видали додатково у вигляді соцвиплат 3 млрд. гривень. Але цього не сталося. Криза налякала народ, він не пускає гроші на споживання, а кладе їх на депозит.
Це такий психологічний момент. Все залежить від стабільності. Якщо економіка буде розвиватися стабільно, то народ потроху почне збільшувати
споживання. Ось звідси й піде пожвавлення ринку.
- А що з сільським господарством, чи правда, що через дощі урожай буде гірший, ніж у минулому році? І чи варто чекати у зв'язку з цим росту цін на продовольство?
- Справді, погодні умови підкоригують наші передбачення щодо врожаю, в тому числі щодо якості. Але ціни не виростуть. У нас урожай повністю, з запасом, перекриє все внутрішнє споживання. У нас нереалізованого перехідного зерна залишилось багато з минулого року.
- Очікується, що в кінці липня на черговому з'їзді Соціалістичної партії Ви станете її лідером. Правда, Ви говорили, що ще не прийняли для себе рішення, що ще думаєте. То прийняли Ви вже його чи ні?
- Прийняв.
- Яке?
- Я балотуватимуся на пост голови партії.
- Добре, а що чекає її нинішнього лідера, Олександра Мороза?
- Він стане почесним головою партії. Чим буде займатися? Він, думаю, сам це визначить.
- Чи ставить Вам палиці в колеса на шляху до цієї посади Микола Рудьковський, який, як говорять, ще цієї весни хотів замінити Мороза?
- Рудьковський ніколи не збирався стати головою партії, бо знає, що його не оберуть на цю посаду. У мене завжди були з ним нормальні, відкриті і людяні взаємини. Якщо я вважаю, що він діє неправильно, то я йому завжди про це кажу. Я з усіма так поводжуся.
- СПУ - це партія, виборці якої багато хто живуть на селі. Чи з'явиться при Цушку орієнтація на городян?
- Знаєте, чому Америка багата? Хто її символ? Ковбой, пастух корів. Бачите, а у нас це лайливе слово.
У нас будь-якого сільського жителя принизливо називають "колгоспник", а взагалі-то більшість українського населення має сільські корені і я пишаюся, що я колгоспник. Так ось, якщо колгоспник Цушко очолить Соцпартію, значить, ще більше селян почнуть голосувати за неї. А це добре. Та й взагалі за соціалістів буде голосувати кожен, хто хоче, щоб країна стала більш соціально захищеною.
- У нас є інформація, що при Цушку Соцпартія стане і на місцевих, і на майбутніх парламентських виборах негласним партнером Партії регіонів, тобто вона буде добирати розчарований в останній та опозиційний електорат, а потім, вже в місцевих радах і в парламенті входитиме в коаліцію з регіоналами.
- Я наведу вам приклад із своєї власної практики. Я з 1994 по 2005 роки двічі обирався до парламенту як мажоритарник і один раз пройшов за списками. Десять років я був у опозиції, брав участь у акціях "Україна без Кучми" та "Повстань, Україно!", а потім був призначений губернатором Одеської області. Так ось, за 3 місяці губернаторства я допоміг людям більше, ніж за 10 років моєї опозиції. Якщо ти чесна, справедлива і порядна людина, то, перебуваючи при владі, ти завжди впораєшся із завданнями, які стоять або перед міністерством, або перед областю, і, головне - допоможеш людям. На політраді Соцпартії, коли мені запропонували очолити СПУ, я сказав, що якщо прийму рішення стати її головою, то соціалісти не підуть в опозицію. Ми можемо з владою, звичайно, дискутувати, але... Є програма президента Януковича: вивести Україну в число 20 найрозвинутіших країн світу, підписати договір про асоціацію з Євросоюзом, договір про вільну торгівлю та безвізовий режим. Я підтримую ці цілі, та й будь-яка партія їх підтримає, де люди займаються не балаканиною і популізмом. Виходячи з цього, Віктор Янукович - партнер соціалістів в усіх відношеннях. Розбіжності між нами можуть бути лише в деталях. Зможемо ми переконати виборця, що наші "деталі" кращі, значить, він проголосує за Соцпартію. Ні, значить, віддадуть голоси Партії регіонів або іншим. Раз ми будемо партнерами Президента, а він спирається на регіоналів, то, звичайно, останні також будуть нашими партнерами. Тільки прошу не плутати партнерів і халявщиків, соціалісти будуть партнерами, а не халявщиками.
- Чи готова Соцпартія до місцевих виборів?
- Звичайно, готова. Чи готовий особисто Цушко? Я сьогодні міністр економіки, а не міністр внутрішніх справ, отже, можу брати участь в будь-якій виборчій кампанії. Я не говорю точно, що буду балотуватися, просто кажу, що це не виключено.
- І куди Ви будете балотуватися?
- У будь-яку обласну раду. Ось вирішу і завтра поїду в Донецьку область балотуватися. І не виключено, що оберуть.
- Подейкують, що Ви можете висунути свою кандидатуру на пост мера Одеси.
- А чом би й ні? Хороша ідея, я над нею подумаю.
- А що Ви думаєте про нинішнього мера Одеси Едуарда Гурвіца, і про те, що його збирається підтримувати на виборах Ваш колишній соратник Юрій Луценко?
- Одесити будуть йому суддями 31 жовтня. Щоб відповісти вам, хороший мер Гурвіц чи ні, я повинен, як мінімум, попрацювати у комісії з перевірки роботи мерії Одеси.
- А випадок із стріляниною заступника Гурвіца Убірії?
- А ось це вже кадрова політика мера. Те, що вони будуть відповідати у правовому плані, це один аспект, а от 31-го вони відповідатимуть перед виборцями.
- Ну, добре, а які у Вас зараз стосунки з Юрієм Луценком? Вам не прикро було, коли він Вас назвав "Вася з водокачки"?
- Немає у мене з ним ніяких стосунків, і не хочу, щоб вони були. Кожна людина обирає свій шлях. Попутного вітру... З водокачки я, чи не з водокачки. Так, у колгоспі є водокачки. Луценко, мабуть, вважає, що якщо народився синком партноменклатурника, то вже обраний. Ні, для цього "вкалувать" треба. Так, я народився у сім'ї простих селян і своїм становищем я зобов'язаний тільки самому собі.
- А у вас, як у Шуфрича, немає бажання йому врізати?
- А навіщо? Я мирна людина.
Розмову вів Олександр ЧАЛЕНКО Газета "Сегодня"

http://www.tovarish.com.ua/news/Ukrayna_polytyc/20-07-2010/VASYL_TsUS.html
|